Нижня палата парламенту Казахстану, Мажиліс, прийняла законопроект «Про цифрові активи Республіки Казахстан» і чотири пов’язані з ним проекти законів, спрямовані на регулювання майнінгу, серед іншої криптовалютної діяльності, повідомляють місцеві ЗМІ.
Відповідно до законодавства майнери, що працюють в країні, зможуть купувати електроенергію з національної енергосистеми лише за наявності її надлишку та виключно через біржу КОРЕМ, централізований ринок електроенергії країни.
Коментуючи новий режим, депутат Мажилісу Катерина Смишляєва зазначила, що цінові обмеження на цей надлишок електроенергії знято, і наполягала, цитує Tengrinews, що торгівля буде регулюватися ринковими механізмами.
Також законопроект вводить дві категорії ліцензій на видобуток корисних копалин. Перший тип буде надано організаціям, які керують інфраструктурою, такою як центри обробки даних. Вони повинні відповідати певним стандартам обладнання, розташування та безпеки.
Другий видаватимуть власникам обладнання для майнінгу, які орендують місце на криптофермах і не претендують на енергетичну квоту. Майнінг-пули повинні будуть дотримуватися додаткових правил, таких як вимога мати свої сервери в Казахстані та відповідати місцевим правилам інформаційної безпеки, додала Смишляєва.
Ця центральноазіатська держава, яка стала одним із головних місць у світі для майнінгу криптовалют після того, як у 2021 році Китай прийняв цю галузь, звинуватила свій зростаючий дефіцит електроенергії в припливі майнерів.
Майнери криптовалюти сплачуватимуть корпоративний податок від вартості своєї винагороди
Про оподаткування автори закону, ухваленого в першому читанні у жовтні, також подумали. Компанії, що займаються майнінгом криптовалют, будуть обкладатися податком на прибуток підприємств, розрахованим на основі вартості цифрових активів, отриманих як винагорода. Такий же податок для майнінг-пулів стягуватиметься з їх комісії.
Фізичні особи, які здійснюють транзакції з криптовалютою, сплачуватимуть податок на додану вартість (ПДВ), повідомляється у звіті без надання додаткових деталей або вказівки точних ставок. Юридичні особи, які пропонують послуги криптовалютного обміну, також повинні будуть платити корпоративний податок.
Смишляєва зауважила, що обіг і обмін криптовалюти в Казахстані заборонені, а торгові майданчики можуть працювати тільки в спеціальному правовому режимі Міжнародного фінансового центру Астани (МФЦА) з ліцензією, виданою фінансовим хабом, але без податкових пільг, які пропонуються інші зареєстровані організації.
Також влада планує заборонити рекламу операцій з криптовалютою. У той же час для захищених цифрових активів були прийняті інші правила, подібні до тих, що застосовуються до цінних паперів. Дозвіл на випуск та обіг таких активів залежатиме від наявності застави.
