Ми звикли до того, що для кожної хвороби у довідниках з медицини є окремий розділ етіології (причинних факторів) та цілий набір симптомів. З цих даних розробляються методи діагностики лікування. Але є деякі відносно рідкісні та загадкові синдром та хвороби, в які вірять не всі медики та походження яких ще вивчається. Багато з них пов’язані з психікою та нервовою системою, імунітетом.
Коли голова буквально “вибухає”
Медики не перший рік сперечаються — до якого розділу медицини відносити синдром голови, що «вибухає». З одного боку – це розлад сну та неврологічна патологія, з іншого – це можливий вплив стресу та проблема психіки. Самі люди з цим розладом пред’являють дуже специфічні скарги — перед сном, під час засинання чи в фазі поверхневого сну виникає відчуття гучного шуму чи звуку вибуху.
У момент “вибуху” в голові люди також бачать спалахи світла, у них утруднюється дихання і виникає панічний жах. Вважається, що причиною цього є сильний стрес, постійна перенапруга. Тому перше, що радять психотерапевти – відпустка, повноцінний відпочинок та розвантаження психіки. У більшості людей симптоми пропадають.
40 сімей, де ніхто не спить
Ще один загадковий і болісний для самих людей феномен — синдром «фатального сімейного безсоння». Патологія рідкісна і невиліковна, причому передається у спадок. Сьогодні в медичних джерелах описано лише 40 сімей, які звернулися за допомогою до лікарів, можливо в реальності постраждалих і більше.
Ключові прояви – скорочення тривалості сну, наростаюче почуття втоми, розвиток галюцинацій та сильного головного болю. У міру накопичення втоми люди гинуть від того, що організм банально не може відпочивати і спати. Лікарі вважають, що причина у поразці гіпоталамуса, який регулює процеси сну. Недуга наздоганяє зазвичай після 50 років, а тривалість мук триває від 7-8 місяців до півтора року.
Вроджена анальгезія – коли болю немає взагалі
Ще одна генетична аномалія, при якій повністю вимкнена больова чутливість через порушення проведення імпульсів нервовими волокнами. Такі люди не відчувають болю взагалі, хоч би що вони робили — зламали ногу, порвали сухожилля або обпеклися. Але замість спокійного життя ці люди, яким невідомий біль, постійно ризикують життям, оскільки саме болючі відчуття захищають тіло від фатальних травм та небезпечних кровотеч.
Особливо складно в такій ситуації дітям, які тільки починають ходити, вивчають світ та визначають межі дозволеного. Описані моторошні випадки тяжких травм язика, які виникали через прорізування зубів та «зажовування» тканин. Нерідко таких дітей експлуатують у вуличних бродячих цирках у країнах третього світу — вони ходять вугіллям, проколюють тіло спицями, завдають собі каліцтва. Інші види чутливості холод, тиск, смак і тепло, люди відчувають.
Людина без посмішки
Це вроджена аномалія, яку в науці називають синдромом Мебіуса, при якому страждають на ядра черепно-мозкових нервів і формується параліч лицьового нерва. Через проблеми з рухом мімічних м’язів ці люди не можуть не тільки посміхатися, але й у принципі у них немає практично ніякої міміки, вони важко відкривають рот і ковтають їжу. Їхнє обличчя нагадує застиглу маску з опущеними кутами рота і очей. Хоча цю патологію описали ще наприкінці 19 століття, ефективного лікування досі не знайшли.
Синдром Арлекіна
Стан, при якому половина тіла має бліде забарвлення і не потіє, а друга половина тіла – рожева, на ній проступає піт і працюють залози. Подібна зміна забарвлення виникає на тлі навантажень, емоційних стресів чи гормональних зрушень. Але іноді цей синдром може бути першим провісником вад серця (якщо це новонароджений) або вродженого іхтіозу.
Синдром «двійника»
Належить до розряду психічних розладів, у які важко повірити оточуючим. Людина, у якої виникає дана патологія, впевнена в моменти нападів, що навколишніх людей замінюють двійники — шпигуни іноземних розвідок, інопланетяни, або якісь монстри. Лікарі вважають цей синдром різновидом шизофренії з компонентами маячення.
Хвороба «зимових вітрів»
Так романтично називають у науці синдром Кавасакі. Це рідкісна аутоімунна патологія, що переважно виникає у азіатів у певну пору року — зазвичай у зимовий та осінній час, коли дмуть холодні вітри.
Раніше передбачалося, що синдром пов’язаний із реакціями на певні речовини із навколишнього середовища. Але підвищення народження синдрому в період ковіда змусило вчених переглянути свою думку. Точна причина не знайдена, при цій хворобі імунітет буквально пожирає власні клітини у стінках судин та серця. Якщо її не зупинити, все може закінчитись плачевно.
