Анемія – досить серйозне порушення в роботі організму, пов’язане зі зміною складу та властивостей крові. Найчастіше з ним стикаються жінки та маленькі діти, але іноді анемію діагностують і у чоловіків. Якщо патологію не лікувати, страждати від неї почнуть усі органи, що позначиться на загальному самопочутті. Як проявляється анемія і за яких симптомів настав час звертатися за медичною допомогою.
Страждають показники крові
Анемією називають стан, у якому у крові знижуються певні показники. Вони можуть змінюватися як разом, так і нарізно, це залежить від варіанта самої анемії.
Перший показник – кількість еритроцитів. Це червоні кров’яні тільця, які потрібні для кисневого обміну, а також підтримки водно-сольового і кислотно-лужного балансу в організмі.
Другий показник – гемоглобін. Це особливий білок у складі еритроцитів, який пов’язує молекули кисню та доставляє їх до різних органів та тканин.
Додатково в крові можуть оцінювати інші показники, що відображають анемію. Це гематокрит – співвідношення рідкої частини до клітин; колірний показник – наскільки еритроцити насичені гемоглобіном; ретикулоцити – це молоді форми еритроцитів та розмір; форма самих червоних клітин — більше чи менше стандартних, чи є форми кулі чи серпів.
Анемії бувають різними
Різних варіантів та видів анемії існує дуже багато. Головна відмінність — причина, через яку з’явився цей патологічний стан. Загалом їх три:
- порушення вироблення еритроцитів та гемоглобіну в кістковому мозку;
- крововтрата – гостра або хронічна, тривала;
- прискорений розпад червоних кров’яних тілець.
Симптоми анемії у всіх випадках однакові, але ступінь їх прояву безпосередньо залежить від виразності анемії.
Найчастіші анемії – дефіцитні
Зниження синтезу еритроцитів та утворення гемоглобіну найчастіше виникає через нестачу певних речовин в організмі, з яких будуються клітини і сам білок — гемоглобін. Так, анемія може розвинутися через нестачу вітамінів та мікроелементів.
Наприклад, дефіцит заліза, вітаміну B12 та фолієвої кислоти призводить до анемії не відразу. Організм деякий час витрачає запаси, а потім з’являються перші симптоми, які поступово наростають, якщо ці дефіцити так і не усуваються. У разі захворювань кісткового мозку, гострих та хронічних кровотеч патологія розвивається більш стрімко.
Найбільш типові ознаки анемій
Основні ознаки анемії – невластива людині блідість шкіри, губ і слизових оболонок, а також слабкість та сонливість. Стійкість до фізичних навантажень сильно знижується, з’являється задишка, сильно частішає пульс. Волосся і нігті стають ламкими, а стан шкіри помітно погіршується: вона може лущитися і свербіти. Деякі пацієнти також відзначають головний біль, періодичні запаморочення, відчуття поколювання в руках і ногах.
З такими симптомами слід негайно звертатися до терапевта: кисневе голодування, яке відчуває організм при анемії, може бути дуже небезпечним. Особливо це актуально для маленьких дітей та вагітних жінок.
Не завжди є скарги
Якщо рівень зниження показників відносно невеликий, ознаки анемії можуть бути невираженими, але в початкових стадіях особливих скарг немає взагалі. Організм до певної міри намагається пристосуватися до умов гіпоксії, що склалися, перебудовуючи метаболізм. Але в міру того, як стан прогресує, наростають і скарги. У деяких випадках діагноз ставиться за даними аналізів під час обстеження інших патологій.
Як лікар ставить діагноз
Для діагностики причин анемії лікар потребуватиме результатів лабораторних досліджень. Він може направити пацієнта на клінічний аналіз крові, оцінку рівня заліза, феритину, трансферину, фолатів та вітаміну B12 у крові. Ці показники дозволять фахівцеві призначити ефективне лікування або запідозрити серйозніші проблеми зі здоров’ям.
За результатами аналізів, лише визначивши причину розвитку анемії, можна підбирати лікування. Якщо це дефіцит певних речовин, його потрібно заповнити, щоб організм зміг розпочати синтез повноцінного гемоглобіну та еритроцитів. При крововтраті потрібно заповнити об’єм крові, усунути причину втрати – джерела кровотечі (особливо хронічної). При серйозніших анеміях питання про лікування визначається індивідуально.
