Майже на кожній кухні знайдеться рулон блискучої алюмінієвої фольги. Ми звикли загортати в неї м’ясо для запікання, рибу з овочами, картоплю для багаття. Та час від часу в інформаційному просторі спалахують дискусії: чи не отруюємо ми себе повільно, використовуючи цей зручний матеріал? Чи не варто викинути фольгу та повернутися до «бабусиних» методів? Давайте заспокоїмося, видихнемо і розберемося, де закінчується правда і починаються домисли. Адже, як це часто буває, істина криється в деталях. Про це пише Pixelinform.
Коли алюміній «тікає» в їжу: хімія на вашій кухні
Так, це правда: за певних умов мікроскопічні частинки алюмінію дійсно можуть переходити з фольги у продукти. Головними каталізаторами цього процесу є два фактори — висока температура та кисле середовище. Уявіть, що ви готуєте соковиту рибу, щедро политу лимонним соком, або маринуєте м’ясо в томатному чи оцтовому соусі. Саме кислота (лимонна, оцтова, винна) руйнує тонку оксидну плівку, що природним чином захищає поверхню фольги, і полегшує «міграцію» металу в страву. Чим довше триває контакт із кислотою та нагрівання, тим активніше відбувається цей процес.
Але чи має значення, якою стороною — блискучою чи матовою — загортати продукти? Цей популярний міф не має під собою жодного наукового підґрунтя. Різниця у вигляді сторін — це лише технологічна особливість виробництва, коли два листи фольги прокатують одночасно. Та сторона, що контактувала з валами, стає блискучою, а інша — матовою. На безпеку це ніяк не впливає.
Чи варто панікувати: дози, норми та здоровий глузд
Ось ми й підійшли до головного питання: наскільки небезпечні ті мікродози алюмінію, що потрапляють у їжу? Всесвітня організація охорони здоров’я встановила безпечний тижневий ліміт споживання алюмінію — до 2 мг на 1 кг маси тіла. Для людини вагою 70 кг це становить 140 мг на тиждень. Дослідження показують, що навіть при запіканні найкисліших продуктів у фользі, кількість алюмінію, що потрапляє в їжу, залишається в межах цих норм. Щоб отримати потенційно небезпечну дозу, вам довелося б щодня з’їдати величезну кількість такої їжі.
Варто пам’ятати, що алюміній надходить до нашого організму не лише з фольги, а й з води, деяких медикаментів та навіть круп і чаю. Проте наш організм ефективно виводить його надлишки. Єдина група ризику — це люди з тяжкими захворюваннями нирок, оскільки їхня видільна система може не справлятися з навантаженням. Їм дійсно варто обмежити контакт з алюмінієвим посудом та фольгою. Для всіх інших ризики мінімальні. Більше того, у фольги є й переваги:
- Здорове приготування: дозволяє готувати соковиті страви з мінімальною кількістю жиру.
- Збереження корисних речовин: продукти, приготовані у власному соку, краще зберігають вітаміни.
- Екологічність: алюміній можна переробляти нескінченну кількість разів, що значно економить енергію.
Отже, чи є алюмінієва фольга абсолютним злом? Аж ніяк. Це зручний кулінарний інструмент, яким просто потрібно користуватися з розумом. Зберігати у фользі холодні продукти — абсолютно безпечно. Запікати нейтральні продукти на кшталт картоплі чи курки без агресивних маринадів — теж. Якщо ж ви готуєте щось дуже кисле чи солоне, і хочете перестрахуватися, просто створіть бар’єр: спочатку загорніть продукт у пергаментний папір, а вже потім — у фольгу. Готуйте з задоволенням і не дозволяйте безпідставним страхам псувати вам апетит