Спаржа, або аспарагус, – це багаторічна рослина, що відноситься до лілейних. За фактом цей продукт потрібно відносити до трав, хоча ми традиційно зараховуємо спаржу до овочів. Рослина невибаглива, росте на піщаних ґрунтах у теплих регіонах, у їжу ми вживаємо молоді пагони. Виділяють три сорти: біла, фіолетова та зелена. Хоча по суті це та сама рослина, але вік і колір пагонів, умови їх вирощування — різні, як і смак.
Яких вітамінів багато у свіжій спаржі, чому овоч особливо корисно їсти гіпертонікам і як урізноманітнити раціон за допомогою страв із нього?
Не плутайте соєву та справжню!
Нерідко в корейських салатах можна зустріти незвичайну на смак страву соєву спаржу. Це невеликі палички, схожі на гофрований папір, що мають специфічний пряно-гострий смак. Важливо наголосити: це не спаржа, а соєвий продукт фучжу на основі соєвого молока. Інші його назви – соєвий бамбук, спідниця або шкірка тофу. По суті, це тонкі платівки соєвого сиру зі спеціями та маринадами. До справжньої спаржі цей продукт не має відношення, хоча їх часто плутають.
Спаржа – давній продукт
Спаржа, чи аспарагус, відома людям уже давно. Малюнки цієї схожої на списи рослини є навіть на саркофагах єгипетських фараонів. А середньовічні лікарі готували зі спаржі порошки, якими лікували пацієнтів із хворим серцем та суглобами. Хоча сьогодні на зміну їм прийшли ефективніші ліки, цей продукт не забутий, він все ще популярний.
Сучасні лікарі та дієтологи поважають спаржу не менше стародавніх цілителів. Овочі низькокалорійні: в 100 г всього 20 ккал. В ній є вітаміни А, С, Е та групи B. У 120 г вареної спаржі міститься добова норма фолієвої кислоти. Ще в спаржі є калій, кальцій, магній, цинк, залізо, фосфор та натрій.
Корисно людям з хворим на кишечник
Спаржа підтримує здоров’я кишечника. У п’яти стручках рослини міститься 2 г клітковини. Ці харчові волокна необхідні здорового травлення. Вони практично не перетравлюються та відіграють роль губки, яка вичищає кишечник зсередини та нормалізує його перистальтику. Також у спаржі є полісахарид інулін – природний пребіотик, який сприяє зростанню корисної мікрофлори у травній системі.
Крім того, у спаржі багато рослинних поліфенолів. У природі ці речовини захищають рослини від агресивної дії сонячних променів, грибків та інших хвороб, а в організмі людини мають протизапальну дію.
Корисна для серця
Спаржа також є хорошим джерелом калію: одна порція з 5-6 стебел цього овочу забезпечує організм 5% від норми мінералу. Як відомо, калій має гіпотензивну дію, тобто знижує артеріальний тиск. Аналогічно діє аспаргін у складі спаржі: він посилює роботу серця та розширює кровоносні судини. Знову ж таки як єдині ліки при гіпертонічній хворобі спаржу розглядати не можна, стабілізувати високий тиск можуть лише спеціальні ліки. Але додати її до раціону людям з гіпертонією не буде зайвим.
Важливо вживати в міру
Як і з будь-якими продуктами, зі спаржею важливо не переборщити. Хоча продукт не належать до екзотики, він відносно безпечний, але все одно на овоч може з’явитися алергія. Тож якщо раніше людина ніколи не їла спаржу, вводити її в раціон варто акуратно: з’їсти одне стебло і подивитися на реакцію організму.
Ще потрібно врахувати, що у спаржі містяться пурини – хімічні сполуки, які сприяють накопиченню сечової кислоти в організмі. Тому людям із подагрою чи сечокам’яною хворобою від спаржі краще тимчасово відмовитися. Якщо ж хочеться з’їсти саме спаржу, робити це потрібно зрідка і дуже невеликими порціями, буквально один-два стебла у різних варіантах приготування».
Якщо ніяких протипоказань немає, спаржу можна їсти свіжою або заморожувати стебла на зиму, навіть у такому вигляді зберігається в них достатньо вітамінів і мінералів. Спаржу можна додавати до різних страв – перших, других, закусок та салатів.
