Полуниця – найбагатше джерело таких поживних речовин як вітаміни А, В, С, Е та мінерали (калій, фосфор, кальцій, магній, кальцій, залізо, йод, марганець). Крім цього, ягода містить цілий набір поживних біологічно активних складових (фенольні сполуки), які разом надають синергетичну дію на організм, зміцнюючи здоров’я та запобігаючи розвитку різних захворювань.
Зокрема у полуниці є речовини, які благотворно впливають на боротьбу із вільними радикалами, старінням та підтримують серцево-судинну систему. Однак ягідка полуниці має й іншу сторону медалі, а саме – часте і поширене виникнення алергічних реакцій.
Полуниця та алергія
Незважаючи на всю свою користь, полуниця може викликати алергічні реакції у людей з атопією. Атопія – це надмірна схильність людини до алергічної реакції. З атопією асоціюються такі стани як атопічний дерматит, бронхіальна астма, кон’юнктивіт, кропив’янка та алергічний риніт! Алергія з’являється через реакцію організму на елементи, які містяться в полуниці.
Тому полуниця може бути досить сильним алергеном і її слід з обережністю вводити в меню особливо малюків. Дітям рекомендовано вводити до раціону полуницю, починаючи з 3-річного віку, і ретельно стежити за реакцією їхнього організму.
Особливу увагу варто звернути людям із сезонною алергією, які страждають на поліноз! У них алергія на полуницю може виникати через перехресну алергію на пилок рослин. Таке відбувається тому, що деякі рослинні білкові молекули у складі полуниці дуже схожі за своєю структурою на молекули пилку. Але, як правило, перехресні прояви протікають легше: після вживання полуниці може з’явитися невелике почервоніння та набряклість слизової оболонки рота, свербіж, першіння у горлі.
Полуниця та ШКТ
Полуниця також не рекомендована людям, які страждають на захворювання шлунково-кишкового тракту.
Найчастіше алергеном виступає саліцилова кислота, яка входить до складу ягід і подразливо діє на слизову оболонку шлунка. Тому полуницю не рекомендується вживати в період загострення захворювань шлунково-кишкового тракту: гастриту, гастродуоденіту, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки та інших.
А також людям із синдромом подразненого кишечника, у яких симптоми асоціюються з частими позивами до дефекації, що не приносять полегшення, болем у черевній порожнині, запорами, що змінюються діареєю. Якщо ж ці захворювання є хронічними, то в період поза загостренням можна їсти невелику кількість даного продукту — до 100 г на день.
Однак, людям, у яких є проблеми зі здоров’ям і немає можливості споживати полуницю у свіжому вигляді, можна балуватись компотами або варенням з прекрасних ягід. При термічній обробці білки-алергени руйнуються, а сам продукт краще засвоюється.
