Чи замислювалися ви, що спільного між вашим ранковим печивом, улюбленим шоколадним кремом та навіть дитячим харчуванням? Відповідь часто ховається у дрібному шрифті на етикетці — пальмова олія. Цей інгредієнт став справжнім королем харчової промисловості завдяки своїй універсальності та низькій ціні. Виробники його обожнюють, а от споживачі дедалі частіше дивляться з пересторогою. Тож де правда? Чи варто оголошувати війну продуктам із «пальмою» у складі, чи, можливо, диявол не такий страшний, як його малюють? Давайте розберемося спокійно та по суті. Про це пише Pixelinform.
Чому харчові гіганти обожнюють пальмову олію?
Уявіть собі ідеальний інгредієнт для масового виробництва. Він має бути дешевим, універсальним і забезпечувати продуктам довгий термін придатності. Пальмова олія — це джекпот для виробника. По-перше, її отримують з плодів олійної пальми, яка має феноменальну врожайність — з одного гектара можна зібрати в рази більше олії, ніж соняшнику чи сої. Це робить її найдешевшим рослинним жиром у світі. По-друге, її хімічна структура унікальна. Вона залишається напівтвердою за кімнатної температури, що дозволяє створювати ідеальну текстуру: кремову для паст та начинок, хрумку для печива та вафель. По-третє, вона стійка до окислення, а це означає, що продукти з нею довго не гіркнуть і зберігають товарний вигляд на полицях супермаркетів місяцями. Саме ці властивості роблять її незамінною у виробництві солодощів, снеків, маргарину, напівфабрикатів та випічки.
Здоров’я на шальках терезів: холестерин, вітаміни та ультра-обробка
Головна претензія до пальмової олії з боку дієтологів — високий вміст насичених жирів, зокрема пальмітинової кислоти (близько 50%). Протягом десятиліть наука пов’язувала надмірне споживання насичених жирів із підвищенням рівня «поганого» холестерину (ЛПНЩ) у крові, що є фактором ризику серцево-судинних захворювань. Однак тут починаються нюанси. Дослідження дають суперечливі результати: одні показують, що пальмова олія впливає на холестерин не гірше за вершкове масло, інші — що вона все ж краща за трансжири, які раніше масово використовували. Більше того, нерафінована (червона) пальмова олія багата на антиоксиданти: токотрієноли (форма вітаміну Е) та каротиноїди (провітамін А). Проблема в тому, що у харчовій промисловості використовують переважно рафіновану та дезодоровану олію, в якій більшість цих корисних речовин руйнується. Та найголовніший ризик полягає не стільки в самій олії, скільки в продуктах, де вона міститься. Це, як правило, ультра-оброблені продукти, перенасичені цукром, сіллю та рафінованим борошном. Регулярне споживання такої їжі шкодить здоров’ю незалежно від типу жиру у складі.
Отже, що ж робити свідомому споживачу, який опинився між промисловою вигодою та медичними суперечками? Паніка — поганий порадник, а от обізнаність — ваша головна зброя. По-перше, виробіть звичку читати етикетки. Якщо пальмова олія стоїть на початку списку інгредієнтів, її в продукті багато. По-друге, і це найважливіша порада, намагайтеся будувати свій раціон на основі цільних, мінімально оброблених продуктів: овочів, фруктів, круп, м’яса, риби. Це автоматично зменшить споживання не тільки пальмової олії, а й цукру та солі. Якщо ж ви купуєте готові продукти, шукайте на упаковці маркування RSPO (Roundtable on Sustainable Palm Oil), яке свідчить, що олія вироблена з меншою шкодою для довкілля. Пам’ятайте, повна відмова від пальмової олії — не панацея, адже її заміна іншими культурами може вимагати ще більших земельних ресурсів. Ваш вибір на полиці супермаркету — це маленький, але вагомий крок до більш здорового харчування та відповідального споживання.
