Термін «сліпота в часі» визначає стійкі труднощі в управлінні часом та сприйнятті того, як швидко він минає. Люди, які страждають на цю недугу, схильні часто запізнюватися, відчувати труднощі з плануванням свого дня і дотриманням термінів, а також легко занурюватися у другорядні заняття, не помічаючи, скільки часу минуло.
Сліпота у часі: чому виникає і як впливає на життя
Сліпота в часі часто асоціюється з РДУГ (Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю), оскільки багато дітей та дорослих з РДУГ насилу керують своїм часом і відчувають, що їх внутрішні «годинники» несправні. Однак це явище може і не супроводжуватись іншими симптомами РДУГ. Існують й інші захворювання, які можуть призвести до порушення сприйняття часу, включаючи депресію та неврологічні порушення, спричинені травматичними чи нетравматичними ушкодженнями мозку.
Якщо не вживати заходів, сліпота в часі може вплинути на міжособистісні відносини, успіхи в навчанні та кар’єрі. На щастя, існують стратегії, які допомагають ефективно розпоряджатися часом і краще розуміти, як він проходить.
Всі люди мають внутрішній механізм, який дозволяє вимірювати хід часу. Мало хто може виконувати це завдання так само ідеально, як справжній годинник, але більшість здатна з відносною точністю визначити, скільки часу пройшло або необхідно для виконання завдання. У людей, чий внутрішній годинник постійно збивається, недооцінка минулого часу, як правило, викликає найбільше проблем.
Сліпота у часі пов’язана з виконавчими функціями мозку – навичками, які дозволяють нам планувати цілі та досягати їх. Хоча причини цього явища ще не до кінця вивчені, передбачається, що цьому сприяють відмінності у структурі та функціях.
Важливо відзначити, що сліпота в часі ще не є медичним станом, що діагностується: це розмовний термін, що використовується для опису постійних труднощів з розумінням і управлінням часом.
Ознаки, які можуть вказувати на сліпоту в часі, включають:
- хронічні запізнення;
- пропуски строків;
- постійна тяганина;
- схильність неправильно оцінювати, скільки часу займе виконання завдання.
Люди, які страждають на сліпоту в часі, можуть бути настільки захоплені будь-яким заняттям, що не помічають, скільки часу минуло. Або їм регулярно здається, що час «вислизає крізь пальці».
Як навчитися відчувати час і перестати спізнюватися
Існує безліч невеликих конкретних кроків, які можна зробити, щоб зробити перебіг часу більш відчутним. До них відносяться:
- носіння годинника;
- встановлення нагадувань та будильників протягом дня;
- включення до розкладу буферного часу, щоб врахувати неминучі промахи.
Установка частих будильників – наприклад, одного, коли потрібно почати збиратися, і одного, коли потрібно виходити, – допоможе вам не збитися зі шляху. Якщо ви знаєте, що вам потрібно зустрітися з другом о 18:00, зосередьтеся на 17:45, а не на 18:00 – це допоможе вам почати діяти раніше і дасть такий необхідний перепочинок.
Також важливо перестати втягуватися у справи, які забирають час. Тут можуть допомогти сигнали тривоги. Якщо ви знаєте, що схильні зациклюватися на певному занятті – малюванні, читанні чи відеоіграх, – встановіть будильник на той час, коли ви хочете завершити. Це допоможе вам насолоджуватися своїм хобі, не порушуючи інших зобов’язань. Корисною стратегією може стати і повне уникнення занять, що забирають час, у дні, коли у вас є особливо важливі справи.
