Усі ми мріємо прожити якнайдовше, але є нюанс. Більшість із нас хотіли б не просто дожити до глибокої старості, а й максимально зберегти здоров’я та тверезий розум.
Щоб дати більшій кількості людей шанс як мінімум на друге, вчені по всьому світу продовжують досліджувати хворобу Альцгеймера і з’ясовувати, що може стати фактором ризику недоумства. Доктор Марк Лог із Національного центру посттравматичного стресового розладу при Бостонській системі охорони здоров’я штату Вірджинія у новому дослідженні виявив два захворювання, пов’язані з вищим ризиком Альцгеймера.
У своїй роботі він використав дані з програми VA Million Veteran Program – однієї з найбільших у світі баз даних про здоров’я та генетичну інформацію. Ця програма збирає інформацію про те, як звички, гени, спосіб життя та участь у військових діях впливають на здоров’я людини. У ній є інформація про більш ніж 900 тисяч ветеранів.
Більшість ветеранів — люди літні: близько 40% віком від 75 років. Тому ця категорія перебуває у групі ризику розвитку Альцгеймера та інших форм деменції.
У результаті автор роботи виявив чіткий взаємозв’язок між посттравматичним розладом, черепно-мозковою травмою та недоумством. Крім того, дослідження підтвердило: носії алелю ε4 гена APOE також у групі ризику.
APOE – це аполіпопротеїн E, білок, що бере участь у метаболізмі ліпідів в організмі. Існують три основні ізоформи білка – 2, 3 і 4. Останній вважають ознакою генетичної схильності до атеросклерозу, гіперхолестеринемії, хвороби Альцгеймера, розладів пам’яті у літньому віці та розсіяного склерозу.
Автора його знахідка дуже вразила. За його словами, він уже не перший рік працює в галузі генетики хвороби Альцгеймера, звик бачити явний вплив APOE ε4 на ризик недоумства, це вже давно не секрет для лікарів.
– Однак у цій когорті наслідки посттравматичного стресового розладу та травми голови були такими ж очевидними і виглядали схожими на ефект успадкування ε4 від одного з ваших батьків, – заявив доктор Лог.
Зазначимо, що раніше інші дослідники вже фіксували взаємозв’язок ПТСР та хвороби Альцгеймера. Так, у журналі Британський журнал психіатрії було випущено метааналіз на цю тему. Автори роботи порівняли 13 досліджень, проведених на 4 різних континентах за участю 1 693 578 осіб.
Аналіз даних 8 досліджень показав: у людей із ПТСР деменція розвивається на 61% частіше. За даними 2 інших досліджень, які використали інші методи, ПТСР був асоційований з дворазовим ризиком розвитку деменції.
