П’ятниця, 3 Травня

Вчені з Інституту Солка виявили, що нейрони, що деградують через клітинне старіння, можуть бути джерелом запалення головного мозку у людей з хворобою Альцгеймера. Дослідження опубліковано в журналі Cell Stem Cell.

У міру старіння клітини втрачають свою здатність ділитися та нормально функціонувати, але не вмирають. Молекули, які вони при цьому виділяють, відіграють важливу роль у розвитку хронічного запалення, яке було пов’язане із серцево-судинними захворюваннями та раком. Однак раніше вчені вважали, що ці процеси відбуваються в клітинах, що діляться, але не в нейронах.

Автори нового дослідження виявили, що нейрони також можуть старіти та провокувати запалення в мозку, підвищуючи ризик розвитку хвороби Альцгеймера.

Біологи взяли зразки шкіри у людей з хворобою Альцгеймера та перетворили клітини епідермісу на нейрони. Вони перевірили ці нейрони, щоб побачити, чи піддаються вони старінню, і вивчили механізми, що беруть участь у цьому процесі.

Вчені виявили, що коли нейрони старіють, вони вивільняють запальні молекули, які запускають каскад реакцій, які порушують роботу мозку. Цей процес може почати навіть один «старий» нейрон, оскільки одна клітина здатна утворити понад тисячу з’єднань із сусідами. Свої висновки вчені підтвердили, вивчивши маркери старіння та експресію генів у мозку 20 померлих людей, які страждали на хворобу Альцгеймера.

Потім автори випробували на нейронах лікувальний коктейль (дазатініб + кверцетин). Обидва препарати використовуються для видалення старіючих клітин в організмі, наприклад, при остеоартриті. Препарати справді знижували кількість старіючих нейронів до нормального рівня. Таким чином, націлювання на старіючі клітини може бути корисним підходом для уповільнення нейрозапалення та нейродегенерації при хворобі Альцгеймера.

Дослідники зазначили, що терапевтичний коктейль, який був протестований ними, зазвичай не може проникати в мозок через наявність бар’єру між кровоносною системою мозку та рештою організму. Тому вони вважають, що необхідно зайнятися пошуком відомих ліків, які мають схожий ефект, але можуть долати цей бар’єр.

Exit mobile version