Ми звикли вважати жир на животі виключно проблемою: зайві кілограми, ризик серцевих захворювань, поганий зовнішній вигляд. Але нещодавнє дослідження японських вчених з Інституту Тохо може змінити наше уявлення. Виявилося, що вісцеральний жир, тобто той, що накопичується навколо внутрішніх органів, відіграє важливу роль у підтриманні роботи мозку — але тільки за умови, що його кількість залишається в межах норми, пише Pixelinform.
У чому користь?
Дослідники зосередилися на взаємозв’язку вісцерального жиру та білка BDNF (brain-derived neurotrophic factor) — нейротрофічного фактора мозку. Цей білок відповідає за ріст нервових клітин, пам’ять, настрій і когнітивну гнучкість. Зниження BDNF пов’язане з депресією, деменцією та загальним погіршенням розумових функцій.
З віком рівень цього білка природно знижується, що частково пояснює, чому у літніх людей частіше спостерігається втрата пам’яті або концентрації.
Як жир впливає на мозок?
Ключову роль відіграє білок CX3CL1, який виробляється саме вісцеральним жиром. Саме він допомагає підтримувати достатній рівень BDNF. Щоб довести цей зв’язок, дослідники провели експерименти на молодих мишах. Зниження рівня CX3CL1 у них призводило до «старіння» мозку, а коли дозу білка відновлювали — когнітивні показники також нормалізувались.
Інакше кажучи, в помірних кількостях жир на животі може бути корисним — він бере участь у хімічному ланцюжку, що підтримує мозкову активність.
Але чи є ризики?
Звичайно. Переважна більшість попередніх досліджень справедливо пов’язує надлишок вісцерального жиру з підвищеним ризиком:
- серцево-судинних захворювань,
- діабету,
- високого тиску,
- проблем із печінкою, нирками, жовчним міхуром,
- деяких типів раку, зокрема раку матки.
Тому висновок простий: жир не ворог — але в міру. Його надлишок руйнує, а помірна кількість — допомагає організму, зокрема мозку, працювати ефективно.
