Мешканка англійського міста Вілмслоу, графство Чешир, втратила пам’ять через запалення головного мозку і повернулася до минулого. Про це повідомляє Manchester Evening News.
61-річна Елісон Вінтерберн несподівано захворіла у 2012 році. Сім’я жінки помітила, що вона не могла підтримувати візуальний контакт під час розмови і почала вимовляти слова в неправильному порядку. Чоловік відвіз її до відділення невідкладної допомоги. Після огляду лікарі діагностували Вінтерберн вірусний енцефаліт. Жінці прописали противірусні препарати, щоб зменшити набряк мозку.
Незважаючи на своєчасне лікування, мозок Вінтерберн отримав серйозні ушкодження. Це викликало втрату як короткочасної, і довгострокової пам’яті. Жінка забула, що працювала викладачем психології, що має чоловіка та двох дітей. Вона була впевнена, що перебуває у підлітковому віці, а надворі 1970 рік. Вінтерберн дивилася в дзеркало і не розуміла, чому бачить у відбитку дорослу жінку, а не юну дівчину. «Я гадки не мала, де перебуваю, навіть у своєму власному будинку. Протягом тривалого часу я взагалі не впізнавала себе», – розповідає жінка.
Британка довгий час не дозволяла чоловікові купувати газети, дивуючись завищеними цінами. «Я не могла повністю усвідомити тимчасовий стрибок між епохою, в якій, як мені здавалося, я жила і моєю реальністю двадцять першого століття. Моєю коронною фразочкою стало: “Скільки-скільки це коштує?!”» – Згадує вона.
Через втрату пам’яті Вінтерберн також постійно губилася і лякалася. Намагаючись подолати проблеми із здоров’ям, жінка вирішила знову почати викладати. Але, незважаючи на те, що вона пропрацювала в школі кілька років, їй було важко орієнтуватися в просторі, навіть доводилося питати, як пройти в туалет. Британка була змушена вийти на пенсію та змиритися із закінченням її викладацької діяльності. «Поступово короткочасна пам’ять покращилася, і за постійної підтримки сім’ї я звикла до того, що заміжня і у мене є діти. Мені фактично довелося знову дізнатися, ким я була», — каже вона.
Жінка зазначила, що досі страждає від проблем із пам’яттю та почувається іншою людиною. «Мої сини підтримують мене і завжди зберігають позитивний настрій. Я сповнена рішучості відновити власну гідність», — стверджує вона.
