У післявоєнні роки в СРСР масово будували житлові будинки, щоб забезпечити кожну сім’ю окремим помешканням. Проте для досягнення цієї мети архітектори відмовилися від багатьох зручностей, скоротивши висоту стель, площу кухонь і коридорів, а також прибравши декоративні елементи. У радянських квартирах залишилося чимало загадкових рішень, які здаються дивними сучасним людям, але насправді мають логічне пояснення.
Вікно з туалету на кухню
Однією з найбільш загадкових деталей у старих квартирах було вікно між ванною та кухнею. Це рішення не нове — такі вікна зустрічалися навіть у дореволюційних будинках.
Існує кілька версій, чому такі вікна стали популярними. Одна з них — покращення вентиляції ванної кімнати, що мало запобігти утворенню вологи та плісняви. Також вікно забезпечувало додаткове освітлення приміщення, що було важливим в умовах частих перебоїв з електрикою.
Ніша під вікном на кухні
Це поглиблення в стіні призначалося для використання як «хрущовський» холодильник. В умовах дефіциту побутової техніки та невеликих кухонь ця ніша допомагала зберігати продукти в холодну пору року. У таких «холодильниках» часто тримали банки з консерваціями, сало та інші продукти, що потребували зберігання при низьких температурах.
Антресолі в коридорі
Антресолі, тобто стельові шафи, стали незамінним рішенням для зберігання речей у малогабаритних квартирах. У них складали туристичне спорядження, святкові прикраси або непотрібні речі, які було шкода викидати. Антресолі компенсували відсутність комор та великих шаф, адже меблі в ті часи також були дефіцитними.
Стіни, пофарбовані наполовину
Стіни в під’їздах часто фарбували у два кольори: світлий верх і темний низ. Це рішення було зумовлене економією — фарба коштувала дорожче за побілку, тому використовували її частково. Крім того, світлий верх візуально збільшував простір і допомагав відбивати світло, створюючи відчуття більшого об’єму у вузьких коридорах. Така розмітка також допомагала під час пожеж — у задимленому приміщенні контрастна лінія фарби показувала шлях до виходу.
Дев’ятиповерхові будинки
Чому багато радянських будинків мають саме дев’ять поверхів? Це пояснюється нормами пожежної безпеки. Висота стандартної пожежної драбини становила 28 метрів, чого вистачало для евакуації з дев’ятого поверху. Вищі будинки вимагали додаткових засобів безпеки, таких як незадимлювані сходи та кілька ліфтів, що значно збільшувало вартість будівництва.
Відкриті балкони
У радянських будинках балкони часто залишали відкритими. Це було пов’язано як із санітарними нормами, що вимагали інсоляції приміщень (прямі сонячні промені не менше трьох годин на день), так і з правилами пожежної безпеки, адже через балкони можна було евакуюватися у разі надзвичайної ситуації. Інколи балконні плити робили під невеликим кутом, щоб дощова вода та сніг не затримувалися на них.
Рішення, які здаються дивними сучасним людям, були логічними та доцільними для свого часу. Вони допомагали вирішувати проблеми дефіциту, покращувати умови життя та забезпечувати безпеку в непростих умовах радянської реальності.
