Кожен городник-початківець мріє про ідеальний літній салат зі свіжих, щойно з грядки, овочів. І що може бути логічніше, ніж посадити головні його інгредієнти — помідори та огірки — поруч? Це ж так зручно! Проте, як не дивно, саме цей крок може перетворити мрію про щедрий врожай на справжнє розчарування. Річ у тім, що ці дві популярні культури — справжні антиподи. Вони вимагають настільки різних умов, що їхнє сусідство на одній грядці чи в одній теплиці перетворюється на справжню боротьбу за виживання. Давайте розберемося, чому ці два «королі» літнього столу не терплять один одного. Про це пише Pixelinform.
Дві стихії: тропічна волога проти середземноморської спеки
Уявіть, що ви намагаєтесь в одній кімнаті створити комфортні умови для мешканця тропічних джунглів та уродженця сухого середземноморського узбережжя. Складно, чи не так? Саме така ситуація виникає на грядці. Огірок — це виходець із вологих субтропіків. Він обожнює тепле, вологе повітря, часті поливи та «душ» по листю. Його великі листки активно випаровують вологу, тому він потребує її постійного поповнення. Помідор, навпаки, почувається чудово в сухому, добре провітрюваному кліматі. Надмірна вологість повітря, яку так любить огірок, для томата є прямим шляхом до грибкових захворювань, насамперед до грізної фітофтори та борошнистої роси. Поливати його потрібно рідше, але рясно, і виключно під корінь. Створюючи ідеальні «тропіки» для огірків, ми автоматично прирікаємо помідори на хвороби. А намагаючись догодити помідорам, ми змушуємо огірки страждати від спраги, що призводить до гіркоти плодів та в’янення.
Битва за ресурси та місце під сонцем
Конфлікт не обмежується лише водою та повітрям. Він триває і під землею. Огірки та помідори мають різні «гастрономічні» вподобання. Огіркам для нарощування зеленої маси та численних плодів потрібна велика кількість азоту. Помідори ж на стадії плодоношення потребують значно більше фосфору та калію, які відповідають за формування, дозрівання та смак плодів. Коли вони ростуть поруч, починається справжня конкуренція за поживні речовини, в якій часто немає переможців — обидві культури недоотримують життєво важливі елементи. Додайте до цього фізичну боротьбу: агресивні огіркові батоги швидко розростаються, заповзають на сусідні кущі, затіняючи світлолюбні томати. В тіні помідори гірше розвиваються, плоди дрібнішають і довше зріють. А ще не забуваймо про спільних шкідників! Павутинний кліщ чи білокрилка, з’явившись на огірках, з радістю переберуться на сусідні томати, і боротися з ними буде значно складніше.
Отже, що ж робити, особливо якщо площа городу обмежена? Найкраще рішення — виділити цим культурам окремі ділянки, бажано на максимальній відстані одна від одної. Якщо ж ви вирощуєте їх у теплиці, спробуйте розділити простір плівковою перегородкою. А для того, щоб урожай був справді вражаючим, подбайте про правильних сусідів для кожного. Для томатів ідеальними компаньйонами стануть базилік (відлякує шкідників та покращує смак плодів), цибуля, часник та чорнобривці. Огірки ж чудово почуватимуться поруч із бобовими (збагачують ґрунт азотом), кукурудзою (слугує природною опорою) або кропом. Поважаючи індивідуальні потреби кожної рослини, ви даруєте їм шанс розкрити весь свій потенціал. І тоді ваш стіл завжди буде прикрашений смачними, соковитими та здоровими овочами.
