Субота, 23 Листопада

Якими бувають каналізаційні труби

Каналізаційна система будь-якої споруди складається з внутрішньої каналізаційної мережі та зовнішньої (вуличної) каналізаційної мережі. Відповідно труби, які використовуються в них, теж поділяються на внутрішні та зовнішні. Внутрішні покликані для відведення стічних вод всередині будівлі, а ось зовнішні – для транспортування відходів до очисних споруд. Саме тому вони важчі і товстіші за внутрішні, адже мусять витримувати великі перепади температури, високі навантаження та вплив навколишнього середовища.

Як правило, такі труби виготовляються зі стійких матеріалів. Найбільш поширений – це пластик, а саме полівінілхлорид. Його основні переваги: стійкість до корозії, стрибків тиску та ультрафіолетових променів, низька теплопровідність. Труби з полівінілхлориду мають різну міцність. Вони можуть бути:

1)    легкі (SN2) – розміщуються на невеликій глибині;

2)    середні ( SN4) – використовуються для більшої глибини, зокрема, під невеликими дорогами;

3)    важкі (SN8) –  застосовують у системі каналізації на значній глибині. Наприклад, для промислових підприємств.

Також труби мають різні діаметри. Обирати той чи інший діаметр труби, слід враховуючи потреби та розмір приміщення. Найчастіше для приватних будинків і квартир використовуються труби діаметрів 50, 75, 110 міліметрів. Однак, все залежить від розмірів будівлі. Цілком, ймовірно вам можуть знадобитися каналізаційні труби 200 мм. Труби великого діаметру, тобто від 200 міліметрів, як правило, доцільні для висотних будинків, районів приватної забудови, промислових підприємств.

Рецензент

Аркадій Степанський  – експерт у сфері інженерних систем з понад 15-річним досвідом роботи

Як прокласти каналізаційну трубу

  1. Спершу треба викопати траншею довжиною і шириною, яка відповідає розмірам труби. Глибина траншеї повинна бути менша рівня промерзання. Ширина траншеї має бути на 40 сантиметрів більша за діаметр труби.
  2. Засипати дно траншеї просіяним шаром піску 100 – 150 міліметрів.
  3. Покласти труби, за необхідності, утепливши їх. Крім того, при прокладанні має бути врахований потрібний нахил труби. Він вираховується залежно від діаметру. Максимальний ухил не повинен бути більше 15 сантиметрів на метр труби. 
  4. Засипати усю трубу піском.
  5. Полити пісок водою і дати йому відстоятися, потім повторно висипати пісок.
  6. Засипати грунтом без надмірного ущільнення.

Монтаж зовнішньої труби може бути відкритого чи закритого типу. Відкритий тип – це прокладання труби у траншеї на «пісочній подушці». А закритий тип передбачає використання спеціальних залізобетонних конструкцій та утворення своєрідного «саркофагу».

Exit mobile version