Дані численних досліджень свідчать, що приблизно третина населення постійно відчуває труднощі з грошима та невдоволення життям. Так формується філософія бідності – певний спосіб мислення. Не повірите, але цією «бацилою» заражені й багато процвітаючих батьків. Як не передати дитині естафетну паличку невдахи?
Все просто. Потрібно розпочати зі своєї поведінки. У статті розповімо про фрази, які батьки не повинні вимовляти при своїй дитині.
“Нема грошей”
Цей вислів має широкий спектр смислів: від «немає грошей на твої нескінченні бажання» і «немає саме стільки грошей, скільки тобі треба» до «залишився мінімум до зарплати, але хіба це гроші?»
По суті це синонім слова «ні», і зовсім не безневинний. Чому? Тому що, наголошуючи на відсутності ресурсів, ми вселяємо дітям, що у них немає можливостей розвиватися, вчимо їх жити та мислити з позиції людини, якій у житті недодали.
Сучасні підлітки нерідко відрізняються інфантильністю. Як один із яскравих її проявів — під час проговорювання цілі вони не описують шлях, яким потрібно пройти: праця, робота над собою, прийняття рішень, освіта.
Чому так відбувається? Малюк чи не з народження чує від батьків одну і ту ж «пісню» про відсутність фінансів і неможливість через це (а не через власні лінощі, небажання вийти із зони комфорту тощо) досягти бажаного.
Грошам приписується всемогутня роль чарівної палички та применшуються здібності людини. Звичайно, подорослішавши, він буде на 100% упевнений, що без грошей йому нічого не досягти в житті.
Якщо дійсно у вас не вистачає грошей для покупки або вона не входить до ваших найближчих планів, навчитеся правильно відмовляти. Кажіть, наприклад, «у мене є гроші в гаманці тільки на покупку їжі», «ми повернемося до цього питання ближче до свята» або «ми знаємо, як тобі це важливо, але зараз ми не готові це придбати, давай заплануємо похід у магазин наступні вихідні».
Головне — донести до дитини адекватну реальність, коли, наприклад, вона починає істерику з приводу іграшки в магазині. Якщо ви кажете, що немає грошей (без жодних пояснень), а самі купуєте повний кошик, у дитини виникає спотворена картина дійсності.
«Зате ми чесно заробляємо»
У самій фразі закодовано порівняння себе з іншими людьми, що притаманно невдахам. Він, гад, знову купив нову машину, накрав. Нічого, у нас старенька, але ми спимо спокійно.
Діти, виховані на такій філософії, сходяться на думці, що фінансову стабільність можна забезпечити собі тільки неправедним шляхом. Це очевидне джерело комплексів, які можуть стати справжньою перешкодою в кар’єрі.
Не дарма вчені стверджують: від звичного способу життя можна втекти, якщо змінити мислення. Так, блаженні духом жебраки, але не всі пристойно заробляючі — запеклі мерзотники. Дуже важливо дитині з ранніх років правдиво розповідати про історії успіху своїх знайомих, а коли підросте, топових бізнесменів, відзначати їхні вчинки, в яких проявляються їхні найкращі людські якості.
На доказ того, що ген злиднів передається у спадок, проводилася низка досліджень. Одне з них присвячене немовлятам, народженим із низькою вагою у бідних сім’ях Індії. Західні вчені спостерігали за дітьми, які не відрізнялися міцним здоров’ям, і дійшли такого висновку.
Батьки багато часу присвячують тому, щоб допомогти йому зміцніти, а не розвитку його особистості. Виникає замкнене коло: слабкі діти отримують менше стимулів для розумового розвитку з раннього віку, а це, у свою чергу, позначається на їх досягненнях у майбутньому.
«Не жили багато, і не треба починати»
Відчуваєте? Ці слова буквально підрізають крила. У жодному разі не можна програмувати себе на погане майбутнє, адже думка матеріальна! Дитина з перших кроків повинна знати: якщо вона працює, працює над собою, то неодмінно досягне мети та забезпечить собі те життя, про яке мріє.
Не треба лякати дитину страшилками про всесвітню змову мільярдерів. Краще намалюйте їй світле майбутнє, а день неодмінно починайте з напуття: “У тебе все вийде” або “Немає нічого неможливого”. Адже гроші це лише засіб, а можливостей у кожного з нас — мільйон.
Доведено: відчуття щастя щодня у кілька разів підвищує бажання жити та робити великі справи. Тому дуже важливо у сім’ї створювати атмосферу спокою, затишку та доброти. Тато — не невдоволений роботою та зарплатою скиглій, мама — не змучена нічними змінами істеричка. Допоможіть дитині прийняти і полюбити цей світ, і тоді в неї точно все вийде!
