Статистика розлучень показує, що не всі сімейні пари справді щасливі у своїх стосунках. Нас не вчили будувати сім’ю, працювати над стосунками: ми беремо цю інформацію від батьків, ми маємо лише чітке бачення, як жили вони. Але коли дитина живе в сім’ї, вона бачить стосунки мами та тата, а не пари – чоловіка та дружини. Роль чоловіка/дружини для людини спочатку незрозуміла, ми ніколи в ній не були.
І ось та дитина виростає, зустрічає партнера, закінчується прекрасний цукерково-букетний період. І як тільки вони стають парою, автоматично підвантажуються сценарії їхніх батьків – вона хоче, щоб він був як її тато, а він хоче, щоб вона була як його мати. Або ж – тільки не як мама чи тато. Це ті самі сценарії і та сама система. Тут же у стосунках починається повне нестикування, і вони тривають стільки, наскільки у партнерів вистачить терпіння, а далі — розставання.
Але розлучення — це лише наслідок та показник не свого місця. Простий приклад. Жінка з позиції «мами для чоловіка» у стосунках намагається переробити чоловіка та виховати. Зрештою замість рівноправного партнера вона отримує «сина», який всьому навчився і пішов далі — адже діти виростають і йдуть у своє життя. Якщо ця жінка не повернеться на своє місце дружини у стосунках, а продовжить бути «мамою», який би партнер не був би поруч з нею, спілка приречена на провал.
Неможливо збудувати щось своє на чужому фундаменті. Немає сенсу у боротьбі за цінності, що переймаються з батьківських систем, у них немає користі для нової сім’ї. Батьки – це батьки. А ви це ви. Входячи в систему «чоловік та жінка», ви повинні створювати свої спільні цінності. Коли людина виходить на своє місце та виконує свій функціонал, стосунки розвиваються, надихають, немає думок про розлучення. На яких принципах будується щасливе сімейне життя?
Перший принцип – партнери рівні
У стосунках потрібно входити з достатку, коли ви обоє готові ділитися коханням і не просити натомість. Є формула партнерства – 1+1=11. Вона означає, що разом чоловік і жінка цілісні та ресурсні. Коли партнери на рівних, коли вони поважають один одного, між ними є пристрасть і любов. Тільки на рівні з партнером можна побудувати міцні стосунки.
Відповідно до системного підходу, рівність – це коли ви визнаєте однаковий внесок у відносини. Розмежовуєте функції, не фокусуєтесь на негативі, не залазите на чужу територію, довіряєте і готові пліч-о-пліч йти у напрямку до головної мети.
Другий принцип — зовнішні та внутрішні межі
Чоловік і жінка рівні, але всередині системи у них різні ролі та завдання. Споконвіку чоловік захищав кордони, добував мамонта, а жінка смажила мамонта і стежила за дітьми. Це говорить про те, що в нашій системі чоловік відповідає за зовнішнє, а жінка за внутрішнє, але при цьому вони рівні.
Жінка наводить затишок і робить так, щоб чоловікові було приємно повернутися додому — і зовсім не обов’язково стояти біля плити або мити посуд, адже є доставки і посудомийні машини. Головне, щоб удома було комфортно та спокійно. Чоловік дає жінці захист, безпеку, говорячи: «Я все вирішую, не переживай».
Є простий приклад внутрішнього та зовнішнього простору. Коли пара приїжджає на відпочинок, жінка одразу починає розбирати речі, наводити затишок у номері, доки чоловік вивчає територію, підходи до пляжу, з’ясовує все про екскурсії.
Третій принцип – секс
Щасливі стосунки – це партнерство, любов серцем, секс та спільні цілі. Це є обов’язкові пункти. Якщо в парі немає сексу, значить, щось йде не так, партнери пішли зі свого місця.
Секс у парі є важливим, оскільки без нього немає продовження роду. А без кохання сексуальної гармонії не досягти. Тому сексуальні стосунки вдаються лише тоді, коли вони базуються на взаємній повазі. Рівність у сексі так само важлива, як рівність у парі загалом. Обидва партнери повинні бажати та віддавати рівною мірою.
У стосунках треба працювати над собою та розвиватися. Тоді і буде цей обмін енергією, потяг і бажання. Як тільки ви дотримуватиметеся цих принципів, система відразу ж відповість потоком ресурсу та щастя. Так працює системний підхід до стосунків.
