Успіху в житті може досягти лише людина, яка перебуває у здорових стосунках із собою. В іншому випадку токсичність, спрямована на власне «я», позбавляє впевненості в собі, не дає проявити здібності та скористатися можливостями, які дарує доля.
Дивно, але ми легко розпізнаємо токсичну людину поруч, але при цьому не розуміємо, як мучимо самі себе. Психологи кажуть: тривожним дзвінком може стати одна з цих фраз. Тримаємо парі: ви хоч раз думали про себе приблизно так.
«Я ні на що не годжуся»
Ймовірно, вам властиві напади меланхолії і ви часто засмучуєтеся. Ви швидше сконцентруєтеся на негативі, ніж шукатимете позитивні моменти. Компліменти ви пропустите повз вуха, а єдине критичне зауваження надовго приведе вас до депресії.
Що робити?
Вчіться проявляти співчуття до себе. Фіксуйте відчуття: що вам потрібно зробити прямо зараз, щоб почуватися краще. Прогуляйтеся, перекусіть, зателефонуйте комусь із близьких. Прості, але приємні справи повернуть вам енергію, силу та оптимізм.
“Все одно не вийде, можна навіть не намагатися”
А як ви дізнаєтесь, що не вийде, якщо не спробуєте? Чи не будете потім гризти себе за те, що так і не спробували? Втрачений шанс рідко дається вдруге.
Це один момент. А ось і інший: навіть наука проти вашого песимізму. Пластичність мозку дозволяє вчитися чогось нового до самої старості. Іноді просто для цього потрібно більше часу та практики.
Що робити?
Психологи радять замінити переконання “Все одно не вийде” на фразу “Мені просто потрібно більше практики”. Є проста вправа: подумайте про будь-яку дію, яку ви сьогодні робите без труднощів, і поверніться подумки в момент, коли ви спробували зробити це вперше. Чи було тоді відчуття безпорадності? Напевно. І що тепер? Головне — не здаватись і продовжувати спроби.
«Я ходяча невдача»
Більш деструктивну фрази і придумати складно: ви прирівняли одноразову (або нехай навіть дво-, триразову) невдачу до себе як особистості. Така максималістська поведінка часто властива підліткам, особливо у період іспитів. У деяких вона переходить і на доросле життя.
Що робити
Повторювати собі, що ви й так багато чого навчилися. Будь-який життєвий досвід робить людину усвідомленішою і мудрішою. Іноді, щоб зробити крок уперед, потрібно відступити на кілька кроків назд, а невдачі – це кроки, без яких неможливий шлях до успіху.
«Навіщо я взагалі так вчинив? Який же я ідіот!»
Обзиватись погано, навіть якщо ви вимовляєте образливі слова на свою адресу. Єдиний спосіб чогось навчитися – це метод спроб і помилок. Ви ж не засуджуєте дітей, які навчаються ходити чи говорити? Ні, ви їх хвалите, підбадьорюєте. Або якщо ваш син чи дочка скаржаться, що не розуміють тему з математики, ви не кричите, що зробили на світ ідіотів, а допомагаєте розібратися. Чому ж ви так жорстоко засуджуєтесь за помилку, яку інші, можливо, навіть не помітили?
Що робити?
Рішення очевидне: вчитеся ставитися поблажливо до себе. «Ніхто не ідеальний», «Всі роблять помилки» – ось відповідні фрази. Зрозумівши це, ви зможете розслабитись, перевести дух і рухатися далі.
«Я найгірший»
Порівняння себе з іншими – це хвороба ХХІ сторіччя. Віруси в даному випадку – це соцмережі, де можна створити собі будь-який образ. Гортаючи красиві картинки, вивчаючи «ідеальне» життя людей, легко дійти висновку, що ви недотягуєте до їх рівня.
Що робити?
Не думайте про те, що ви не такий успішний, креативний, веселий. Сфокусуйтеся на своїх перевагах. Пам’ятайте, ідеалу в принципі не існує, а що насправді відбувається в житті тих, на кого ви безуспішно намагаєтесь рівнятися, відомо тільки їм самим.
