Легко хвалити своїх близьких, але коли доходить до себе, чомусь залишається одна критика. Чому так відбувається?
Навіщо ви фокусуєтесь на негативі?
Небажання помічати та визнавати результат – це знецінення. Ми виключаємо з поля зору те, що було зроблено, і звертаємо увагу на те, що не вийшло. Ми посилаємо собі сигнал: «Якщо я не зміг/ла, значить, нічого не варта». Як в анекдоті: відкриваю холодильник, чого там тільки нема… молока немає, ковбаси немає, яєць немає! Для зміцнення самооцінки варто ставити собі питання-опору: “А що є в холодильнику?”
Нам потрібно навчитися помічати свої успіхи — те, що є в об’єктивній реальності: час, відстань, кількість і т.д. Визнайте факт цього досягнення та подякуй собі за нього.
Похвала це жива вода для відчуття власної цінності. Без уміння схвалювати себе неможливо прийти в стан «Я — ОК». Ми гнобимо себе не зі шкідливості. У нас в голові є блокуючі установки, що знецінюють, які перейшли в доросле життя з дитинства. Вони сформувалися під впливом батьків, суспільства та культури. Давайте розберемо ці шкідливі переконання. І разом сформулюємо нові, корисні та продуктивні.
1. Хвалитися погано
Хвастовство – це зайве вихваляння своїх достоїнств, успіхів та інших якостей, іноді уявних. Згадаймо про факти. Ви зробили звіт? Зробили! Пробігли марафон? Пробігли! Чи приготували сніданок? Приготували! Хіба ці результати уявні? Ні, цілком реальні. Ви молодець. Хвалити себе – це не означає хвалитися. У разі це констатація реальності.
2. Я не гідний похвали
Коли людина звикла знецінювати свої досягнення, вона ніколи не буде задоволена своїм результатом. Потрібно вчитися фокусуватись на тому, що є, а не на тому, чого немає! Можливо, ви написали менше сторінок для диплому, аніж планували. Або цього місяця ви читаєте не так багато, як хотілося б. Але ви робите це, не зупиняєтесь. Просування до результату необхідно визнавати, інакше не буде мотивації і йти далі.
3. З боку видніше
Хвалити себе нескромно. Здається, багатьом таке говорили? Кому це, цікаво, видніше збоку, як ви почуваєтеся, коли, перемагаючи втому і викладаючись на всі сто, досягаєте результату? Доросла людина зобов’язана знати свої переваги. Це потрібно, щоб спиратися на себе, а не на інших. Якщо я делегую оцінку себе оточуючим, то завжди залежатиму від їхньої думки. А ще скромність породжує бідність. Якщо вас це влаштовує, не виходьте з тіні.
4. “Я не можу себе хвалити, тому що часто помиляюся”
Якщо чекати, коли ми нарешті станемо безгрішними, то підемо в інший світ, так і не почувши від себе доброго слова. Потрібно повернутися в реальність і відмовитися від плану потрапити до пантеону святих. Так, ми всі робимо помилки, але вони не скасовують нагороди та самоповаги за те, що в нас вийшло.
5. Я не заслужив/ла схвалення
Похвала як компонент доброго ставлення до себе — це не те, що треба заслуговувати. Як і права, пам’ятаєте? За них не треба боротись. Зі схваленням себе так само — я вже гарна така, яка є. Це основний принцип безумовного кохання — я люблю свою дитину просто тому, що вона народилася. Він не повинен вибивати з мене любов своїми здобутками. До себе важливо навчитися ставитися так само.
6. Я зазнаюсь
А раптом стосунки з людьми зміняться, як ми полюбимо себе безумовно? Звісно так! Тоді ми перестанемо чіпати маму, кохану людину та колег проханнями та вимогами похвали. Тому що навчимося наповнювати цю посудину самі. Вміння схвалювати себе дає спокій і впевненість. Відносини з людьми стануть кращими та стійкішими. А людина — легкою у спілкуванні, щирою, справжньою, яка вже тут зарозумілість.
Лікувальна практика «Хвалити і схвалювати себе»
- Зверніть увагу на те, що гідне схвалення та похвали. Подивіться на сьогоднішній день, тиждень, місяць, поточний життєвий період.
- Визнайте будь-який масштаб події. Важливо навчитися схвалювати себе не тільки з приводу марафону, який вдалося пробігти, а й з незначних приводів. Ця звичка має стати щоденною.
- Дозвольте собі радість та почуття задоволення. Впустіть у своє серце задоволення від самої себе, нехай це тепле, приємне відчуття розтечеться всередині, як густа карамель по пирогу.
- Скажіть уголос чи про себе: «Я пишаюся тим, що я…», «Дякую мені за те, що я…» Супроводьте це рухом чи жестом: можна погладити себе, обійняти.
