Колишній агент ЦРУ Джейсон Хансон (Jason Hanson) у своїй книзі «Захист себе за методикою спецслужб» розповідає про те, які шпигунські приймачі можна застосувати у звичайному житті. Наприклад, як навчитися розпізнавати брехню. Ці інструменти допоможуть вам, коли ви захочете з’ясувати правду і вивести брехунів, злодюжок, зрадників та лицемірів на чисту воду.
Перед тим, як намагатися виявити брехуна, встановіть лінію відліку. Вам потрібно знати, що становить норму для людини, а що ні. Припустимо, ви вирішили, що якась дамочка подряпала вашу машину на парковці. Ви ставите їй питання, і вона починає виявляти ознаки брехуна, наприклад, суперобурення. І ви вирішуєте: “Точно, це вона!”. Але цілком можливо, що дамочка сама по собі дуже нервова і неспокійна і завжди поводиться саме так.
- Непряма відповідь
Перша ознака брехні – ухилення від прямої відповіді на запитання. Допустимо, ви питаєте: «Це ти вкрав комп’ютер із офісу?» — і чуєте у відповідь: «Та як ти міг мене взагалі запідозрити? Я тільки вийшов із лікарняного і не можу підняти навіть свій гаманець, не кажучи вже про те, щоб винести цілий комп’ютер». Ще брехун може почати говорити, що він найдобріша людина у світі, або старший за під’їздом, або був старостою в університеті, або товаришує з дільничним.
Чесна людина не перераховуватиме всіх причин, через які йому можна вірити, а просто відповість на запитання.
- Релігія
Людина, якій нема чим крити, спіймана на брехні, може спробувати виправдовуватися релігією. Наприклад, якщо потенційний злодій починає обурюватись і видавати фрази на кшталт «Та як ви могли подумати, що я міг щось вкрасти! Я ж мормон! Мормони не бруднять руки крадіжкою», то велика ймовірність, що перед вами мормон з подвійними стандартами.
- Ноги
Багато хто наївно думає, що брехуна найлегше розпізнати по його обличчю, але не тут-то було! Набагато більше інформації видають ноги людини. Напевно, у вас бували такі ситуації. Ви сидите поруч із людиною і ставите їй провокаційне питання . У відповідь на це він починає смикати ногами. Швидше за все це означає, що він бреше.
До речі, не забувайте про точку відліку у всіх випадках. Є люди, які майже завжди смикають ногами під час розмови.
Ноги видають нас часто. З того, в який бік спрямована підошва, можна дізнатися, куди людина хоче вирушити. Якщо ви розмовляєте з людиною, а його ноги дивляться на двері, то цілком імовірно, що вона хоче піти.
Працівників митниці також навчають спостерігати за ногами. Якщо під час розмови з працівником ноги спрямовані на нього, то людині приховувати нема чого. А якщо ступні звернені до виходу, то митник може запідозрити, що справа нечиста.
- Знерухомлення
Джейсон у книзі розповідає таку іронічну (і життєву, до речі) історію. Якось він летів у літаку і раптом хтось із пасажирів… випустив гази. Причому дуже смачну порцію. Усі почали озиратися і шукати цього хулігана. І тільки одна людина завмерла на місці як укопана.
Джейсон одразу здогадався, що то він. Брехуни часто поводяться як черепаха з переляку: втягують голову в панцир і не рухаються.
- Занадто щирий погляд
Багато хто думає, що якщо людина починає опускати очі в підлогу, то вона бреше. Це не так. Людина може мати десяток причин дивитися вниз. Збентеження, наприклад.
Уявіть: вас викликає начальник і запитує, куди поділися звіти. Ви не знаєте, куди вони поділися. Опускаєте очі вниз. Саме становище таке, що це нормальна реакція. Особливо якщо зважити на те, що вас пісочить начальник, а ви підлеглий.
Видати ж брехуна може, навпаки, надто чесний та щирий погляд. Якщо людина дивиться вам прямо в очі, занадто прямо і щиро, це може означати, що вона бреше.
- Гіперреакція
Багато брехунів реагують на звинувачення їх у брехні надто емоційно. Мета гіперреакції в тому, щоб змусити вас відчувати почуття провини за свою підозру. Наприклад, одна дама запідозрила, що чоловік їй зраджує . Вона безпосередньо поставила йому питання про зраду, і він вибухнув. Він був такий обурений її припущенням, що волав кілька хвилин без зупинки. Хапався за серце і казав: “Як ти взагалі могла таке подумати!” За кілька днів з’ясувалося, що дружина мала рацію.
- Злочин та покарання
Була така історія. Із каси ресторану вкрали гроші. Для того, щоб з’ясувати, хто вкрав, співробітникам дали анкету. У ній було питання: «Якого покарання заслуговує ця людина?». Усі співробітники написали щось на кшталт «Звільнити». І лише один відповів: «Люди часом помиляються. Цю людину треба суворо попередити, щоб подібне ніколи не повторювалося». Як правило, люди, які винні, вважають, що покарання має бути м’якшим.
