Математик з Оксфордського університету Роджер Пенроуз за свою довгу кар’єру співпрацював зі Стівеном Гокінгом, щоб розкрити таємниці Великого вибуху, отримав Нобелівську премію з фізики, надихнув художника Мауриця Ешера на створення знаменитого «Сходження та спуску» — візуальної ілюзії… Але найголовніше — розробив квантову теорію свідомості разом зі своїм колегою, професором Стюартом Хамероффом.
Цю теорію багато хто критикував. Одні, нібито, вважали її антинауковою та квазірелігізоною. Інші ж прямо попереджали, що про це не можна розповідати людям, бо більшість до цього ще не готова.
Пенроуз і Хамерофф стверджували, що сутність нашої душі міститься всередині структур, які називають мікротрубочками. Вони ж, у свою чергу, знаходяться усередині клітин мозку. І весь наш досвід свідомості просто результат ефектів квантової гравітації в цих мікротрубочках.
Цю теорію вчені назвали керованою об’єктивною редукцією (Orch-OR).
То що ж із душею? Нобелівський лауреат зі своїм колегою вважає, що наші душі — це більше, ніж просто взаємодія нейронів мозку. Фактично вони створені із самої тканини Всесвіту та, можливо, існували з початку часів.
Коли тіло вмирає, мікротрубочки втрачають свій квантовий стан, але інформація всередині них не знищується. Натомість вона просто залишає тіло і повертається в космос.
«Квантова інформація всередині мікротрубочок не руйнується, її неможливо знищити, вона просто поширюється та розсіюється по Всесвіту в цілому. Якщо пацієнта реанімують, ця квантова інформація може повернутися до мікротрубочки, і людина каже: „У мене був досвід клінічної смерті“. А якщо пацієнт помре, ця квантова інформація зможе існувати поза тілом, можливо, нескінченно. Це і є душа», – розповів доктор Хамерофф у документальному фільмі «Крізь червоточину» на каналі Science Channel.
До речі, такий підхід підтримує багато релігій — наприклад, індуїзм та буддизм. Що стосується науки, вже твердо доведено, що квантові ефекти підтримують багато важливих біологічних процесів, від фотосинтезу у рослин до навігації у птахів. Чому б їм не відповідати і за фактичне безсмертя людської душі.
