Навіть якщо ви дуже активна людина, яка за день може і на роботу сходити, і в спортзал з’їздити, і з друзями ввечері посидіти, то все одно настає такий момент, коли розумієш: сил немає зовсім. Треба полежати на дивані, подивитися в стелю та не думати про справи.
Але іноді полежати і подумати хочеться просто так, просто тому, що є вільний час, а брати до рук книгу або починати прибирання, навпаки, зовсім не хочеться.
І ось тут можуть спливти картинки з дитинства: багато батьків, як тільки бачили, що їхнє чадо «не при ділі», починали його за це відчитувати. Дитина відчувала себе винною (хоча так і не розуміла, що ж вона таке зробила). Минули роки, дитина виросла, а от ледарювати вона досі не вміє — це ж погано, треба обов’язково зайняти себе чимось корисним, а не втрачати час.
– Коли я пішла на пенсію, то сама думка про те, що доведеться цілими днями майже нічого не робити, мене жахала. Спочатку я намагалася щогодини займатися хоч якоюсь справою — різко піти з роботи не так просто. Але потім вирішила видихнути і все-таки навчитися ледарювати, — ділиться особистим досвідом Франсін Тодер. Її цитує видання Psychology Today.
Давайте розбиратися: напевно, коли ви нічого не робите, відчуваєте тривогу. Можливо навіть страх. Серце починає битися швидше, в голову лізуть погані думки. Залишитися віч-на-віч із самим собою – завдання не з легких. І одразу ж починаєте вигадувати собі справи. Насправді люди, які не вміють ледарювати, не вміють залишатися наодинці зі своїми думками. Але щоб зрозуміти та прийняти себе, треба подолати цей страх і навчитися нічого не робити, каже психолог.
– Якщо ви навчитеся правильно ледарити і присвячуватимете цьому заняття хоча б пару годин на тиждень, то ви побачите зміни. У вас нормалізується артеріальний тиск, покращаться когнітивні здібності, ви будете спокійнішими, позитивнішими і зможете простіше дивитися на життя, — каже психолог.
Як правильно ледарювати
- По-перше, привчіть себе до думки, що лежати і дивитися в одну точку тому що вам так хочеться це нормально. Ви не марнуєте час, ви відпочиваєте. І якщо захочете, то можете перервати цей процес будь-якої миті;
- По-друге, навчіться правильно дихати. Тривожно? Зробіть повільний глибокий вдих носом, потім такий самий видих ротом. Продовжуйте дихати таким чином щонайменше одну хвилину;
- По-третє, вчіться заземлятися, тобто концентруватись на моменті. У цьому добре допомагає наступна практика: спочатку подивіться навколо себе на чотири знайомі та приємні предмети. Потім прислухайтеся до трьох знайомих звуків – це може бути гул вентилятора або холодильника, щебетання птахів, шум посудомийної машини, що працює, і так далі. Знайдіть два приємні на дотик предмети і погладьте їх – наприклад, ковдру, светр, улюбленого котика. Виховання будь-якого з ваших почуттів дає відчуття спокою.
Як тільки ви навчитеся «жити в моменті», то сміливо можете переходити до практики неробства. Ви можете просто дивитися у вікно, сидіти на лавці біля будинку, розтягнутися в кімнаті на пухнастому килимі. Головне – ні про що не думати і нічого не робити. Лише 30 хвилин такого «вимикання» хоча б двічі на тиждень цілком достатньо. Ви побачите, що якість вашого життя значно покращиться, запевнила психолог.
