Знайома ситуація: ви стоїте в супермаркеті, тримаєте в руках два, здавалося б, однакових йогурти, але один гордо заявляє «фермерський», а інший — «з натуральними фруктами». Який обрати? Часто ми робимо вибір, покладаючись на яскраві написи на лицьовій стороні пакування, навіть не підозрюючи, що це лише верхівка айсберга. Виробники — майстри психології та маркетингу, і їхні обіцянки далеко не завжди відповідають дійсності. Але є хороша новина: щоб повернути собі контроль над тим, що потрапляє у ваш кошик, достатньо навчитися читати те, що написано дрібним шрифтом. Давайте перетворимося на справжніх детективів і розкриємо кілька таємниць. Про це пише Pixelinform.
Пастки «здорового» харчування: що ховається за гучними заявами?
Прагнення до здорового способу життя — чудовий тренд, яким, на жаль, активно користуються маркетологи. Вони знають, що ми шукаємо продукти «без цукру», «цільнозернові» та «легкі», і пропонують нам ілюзію вибору. Та чи так це насправді?
Помітка «без цукру» часто є лише заміною одного на інше. Замість сахарози в складі з’являються синтетичні підсолоджувачі — аспартам, сукралоза, ацесульфам. Хоча вони не містять калорій, дослідження все частіше вказують на їхній негативний вплив на мікробіом кишківника. Не менш хитрим є напис «без холестерину» на пляшці соняшникової олії. Звучить корисно, але це чистий маркетинг, адже холестерин — речовина тваринного походження, і в рослинних оліях його не може бути в принципі. Схожа історія з «цільнозерновим» хлібом. Іноді темний колір досягається не за рахунок цільного зерна, а завдяки додаванню карамельного барвника. Справжній цільнозерновий продукт повинен мати у складі на першому місці «борошно цільнозернове» або «борошно з цільного зерна», а не «борошно вищого ґатунку».
«Натуральне» та «фермерське»: розвінчуємо найпопулярніші міфи
Хто з нас не хоче скуштувати чогось «справжнього», ніби щойно з бабусиного городу чи маленької сімейної ферми? Ці слова магічно діють на нашу свідомість, але за ними може ховатися звичайний промисловий продукт. Наприклад, напис «фермерський сир» зовсім не гарантує, що його зробив фермер у селі. Законодавство часто дозволяє використовувати цей термін для будь-якого сиру, виготовленого за традиційною технологією, навіть на величезному заводі з відновленого молока.
Окрема тема — «натуральні ароматизатори». Цей термін може об’єднувати сотні хімічних компонентів, які лише імітують природний запах, але не мають до нього жодного стосунку. А улюблений багатьма «фруктовий йогурт»? Зазирніть у склад: нерідко частка справжніх фруктів там не перевищує 5-7%, а солодкий смак та густу консистенцію створює дешеве яблучне або гарбузове пюре. Щоб не потрапити на гачок, варто запам’ятати кілька простих правил:
- Порядок має значення: інгредієнти в списку завжди вказані в порядку спадання їхньої маси. Якщо цукор або його замінники стоять на перших позиціях — це тривожний дзвіночок.
- Чим коротший склад, тим краще: велика кількість незрозумілих термінів, стабілізаторів, емульгаторів та підсилювачів смаку свідчить про високий ступінь обробки продукту.
- Шукайте відсотки: добросовісний виробник вкаже точний відсоток цінного інгредієнта (м’яса, фруктів, горіхів). Якщо його немає, ймовірно, його вміст мізерний.
- «Без ГМО» на солі: пам’ятайте про абсурдні маркування. Сіль, вода чи сода не можуть містити ГМО, адже це неорганічні або прості речовини, що не мають генів. Такі написи — лише спосіб штучно підвищити ціну.
Отже, довіряти яскравим слоганам на пакуванні — це гра в наперстки, де ви, швидше за все, програєте. Справжня сила покупця — у знаннях та уважності. Переверніть пакування, приділіть хвилину вивченню складу, і ви здивуєтеся, скільки цікавого можна дізнатися про те, що ми їмо. Ваше здоров’я та гаманець точно скажуть вам за це «дякую».
