Виявляється, мріяти дуже корисно.
Чому?
Коли ми мріємо, включається наш творчий потенціал, ми можемо сміливо візуалізувати те, чого б нам хотілося. Згідно з науковими даними, мрії сприяють розвитку мислення, яке необхідне для неординарних рішень задач та генерації цікавих ідей. Досить багато досліджень про те, як мрії допомагають тренувати пам’ять. Під час того, як людина мріє, на фізіологічному рівні знижується почуття тривоги і їй може ставати зрозуміліше, чого хочеться насправді. Таким чином, мрія може перетворюватися на ціль, мотивувати і надавати сили.
Про що і як мріяти?
Про спосіб правильних мрій написано чимало книг. Основна частина правил зводиться до того, що важливо краще дізнатися, щоб мрія була індивідуальною, що відображає справжні потреби людини, а не нав’язаний суспільством стереотип.
Вкрай важливо, мріючи, не просто уявляти ідеальну картинку, а подумати і про труднощі, які потрібно подолати по дорозі. Це допоможе не розчаруватися і не створити собі недосяжні цілі. Взагалі реалістичність мрії – це дуже важливий критерій, тобто потрібно, щоб ви могли уявити те, про що мрієте у зв’язці з вашою реальністю, з тим, як ви зараз живете, з тим, що у вашому житті вже є.
Ще одне правило – це виділяти на мрії конкретний час. Це може бути 10-15 хвилин і більше, але віддаючись мріям не забувайте про своє справжнє життя.
Що кажуть останні дослідження?
“Гостра хвильова пульсація”
Таким складним терміном вчені позначають назву процесу поєднання картинок з минулого. Це відбувається під час сну чи мрій.
Вчені на прикладі мишей досліджували активність нейронів у певній частині головного мозку. Ця частина називається зубчаста звивина гіпокампа. У ній були помічені сплески під час переходу від сну, мрій до неспання. Тобто під час сну чи мрій вся інформація проходить ніби тлом, але зубчаста звивина повертає нас до реальності.
Чому це важливо?
По-перше, це допомагає краще зрозуміти роботу асоціативної пам’яті. Наприклад, звук асоціюється з дією, спонукає до нього. Так, почувши звуковий сигнал світлофора, ми йдемо, хоч і не завжди при цьому піднімаємо очі на його світло.
По-друге, перемикання від одного стану до іншого корисне для розуміння (і, відповідно, пошуку лікування) таких розладів, як посттравматичний стресовий синдром, хвороба Альцгеймера.
