Хто краще: кішки чи собаки? Питання не з легких, адже всі вони милі, доставляють своєму господареві масу позитивних емоцій і точно не дадуть нудьгувати. Деякі так люблять тварин, що заводять відразу всіх: і кішку, і собаку, і пташку, а до них ще й морську свинку на додачу.
Але все ж таки зважитися завести саме собаку багатьом людям складніше. Особливо, якщо йдеться про велику породу: вівчарку, лабрадор, доберман. З вихованцем треба буде довго гуляти в будь-яку погоду, часто займатися дресируванням і приділяти йому багато часу — кішки в цьому плані набагато самостійніші. Однак це точно варте того, кажуть психологи та кінологи. Особливо, якщо собака – ваша давня мрія.
Чому вам так потрібна собака
Людина інтуїтивно розуміє, що саме вона набуде з появою вихованця в будинку, оскільки в ході еволюції люди пліч-о-пліч жили з собаками. Звичайно ж, спочатку ці стосунки були дещо іншими, ніж зараз, коли тварина вже давно приручена. Однак основна складова цих взаємин залишилася незмінною — це взаємна допомога. Раніше собака разом із людиною добували їжу, частина якої діставалася і самій тварині. Зараз собака допомагає господареві «вижити в кам’яних джунглях», а «старший товариш», у свою чергу, дарує їй дах, їжу та догляд, що теж можна назвати взаємодопомогою, — каже психолог.
Одна з головних мотивацій завести собаку — це прагнення теплої емоційної взаємодії з будь-ким. А оскільки собака – це та тварина, яка здатна аналізувати, проявляти емоції, давати зворотний зв’язок, то вона відмінно підійде для цієї мети.
Друга причина, що тісно пов’язана з першою — порятунок від самотності. Людина може почуватися самотньою, навіть перебуваючи у великій компанії людей. Самотність — це стан, коли здається, що твої погляди і думка ніхто не поділяє, а оскільки кожному хочеться бути кимось зрозумілим, то з’являється прагнення завести вихованця, який завжди відчуває настрій господаря. Собака – це та тварина, яка буде віддана своїй людині за будь-яких обставин.
Так ми плавно перейшли до третьої причини бажання бути лідером. Собака беззастережно вважає людину своїм лідером, ватажком зграї (при правильному вихованні та відношенні, зрозуміло).
Людина, яка наділена лідерськими якостями і не має можливості реалізувати їх, страждає. Наприклад, у неї не склалося кар’єрне зростання, немає сім’ї, тобто по всіх напрямках їй, лідеру, не щастить: вона ніде не головна. Але самореалізуватися хочеться, бути самим собою — хочеться! От і виходить, що собака може задовольнити потреби, стати віддушиною.
Четверта причина — це бажання дбати про когось, співчувати. Ці риси притаманні людям-альтруїстам. Дбати про інших — дуже важлива для всього суспільства риса, вона по суті допомагає людству вижити.
Адже турбота про себе – це не лише похід у SPA-салон та поїздка на море. Це ще й діяти на благо, чинити так, щоб навіть за кілька років залишався приємний «післясмак».
Тому ті, хто вирішує завести собаку з міркувань турботи про когось, отримують низку плюсів, що впливають на багато аспектів життя:
- підвищують самооцінку (для альтруїстів це особливо важливо),
- покращують навички комунікації,
- починають отримувати більше насолоди від життя.
П’ята причина прагнення завести собаку – бажання розвинути відповідальність у своєї дитини. Це справді хороша практика для дітей, проте батькам важливо розуміти, що все має бути під силу. Догляд за собакою та відповідальність за її життя та здоров’я не повинні повністю лежати лише на дітях. Інакше ця обставина може виховати прагнення уникати відповідальності за когось, бо це надто складно. Також батько може таким чином несвідомо транслювати, що відповідальність можна «спихати» на молодшого. Тому годувати, гуляти, грати з вихованцем повинні і діти, і дорослі.
Ще одна причина завести вихованця – це втрата. Собака допомагає відновитися після важких життєвих ситуацій (розлучення, втрата близьких), коли людина втрачає бажання жити. Тварина отримує відданого друга, а людина – свідомість і стабільність.
Не слід забувати і про мрію дитинства. Якщо дитині не дозволяли завести собаку, дорослішаючи і знаходячи незалежність від батьків, вона прагне довести, що має право на самостійне рішення та відповідальність. Тут необхідно адекватно зважити плюси та мінуси. Може бути таке, що людина не готова брати відповідальність за свої вчинки, залишившись інфантильною та залежною від батьків емоційно, і звинувачуючи їх у всіх бідах і невдачах.
Мало хто знає, але собака ще допомагає зміцнити сім’ю. Тварина підштовхне подружжя до того, щоб частіше бувати вдома, разом дбати про вихованця. Так люди стають ближчими, впізнають один одного з нового боку, а ті емоції, які дарує щеня, точно підуть усім на користь!
Як змінюється психіка людини, коли вона заводить собаку
Коли людина взаємодіє із собакою, то в неї:
- піднімається самооцінка;
- вона починає краще розуміти себе та інших людей;
- починає мислити позитивніше – вся справа в гормонах радості, які виробляються щоразу, коли людина гладить пухнастого друга або коли вихованець приносить м’ячик, віддано виляючи хвостом.
Багато аутотренінгів щодо формування позитивного погляду на життя включають розвиток навички посміхатися по кілька разів на день. Однак для цього потрібно змусити себе це зробити перед дзеркалом. Спілкування ж із собакою народжує усмішку природним чином, що сприятливо впливає на людську психіку. Поруч із собакою людина випромінює позитив, упевненість і схиляє до себе оточуючих.
Згодом у людини виробляються такі риси характеру:
- терпіння
- сила волі
- відповідальність
- розуміння
- уважність
- доброзичливість
Практично всі собаківники вважають вихованця своїм другом, повноцінним членом сім’ї. Собака дає емоційний відгук, тепле спілкування, відкриває великі можливості нових соціальних контактів.
Взаємодії із собаками корисні для людей, які пережили великий стрес, наприклад, зрада коханої людини. Спілкування із собаками медики рекомендують людям, які страждають від депресії та підвищеного рівня тривожності та занепокоєння.
Присутність собаки в будинку або поруч на прогулянці створює в людини почуття захищеності, що дозволяє бути більш розслабленим та спокійним. А все тому, що собаки чудово вміють розпізнавати людські емоції.
Яким людям не можна заводити собаку
Буває так, що від вихованця варто відмовитися.
Не варто заводити собаку людям, які за 10-бальною шкалою важливості 10 балів віддають чистоті в будинку та лише 2-3 бали самому бажанню завести вихованця. Такі люди щоразу відчуватимуть сильне роздратування від того, що на дивані знову шерсть, а корм розсипаний навколо миски. Щоденний стрес змусить власника пошкодувати, що він вирішив завести тварину, зробивши нещасною і себе, і її.
Краще не заводити собаку, якщо:
- У вас мало часу на спілкування та турботу. Якщо ви багато працюєте, часто подорожуєте або з інших причин не можете доглядати собаку протягом дня – варто відмовитися про ідею вихованця;
- У вас вже є вихованці, які мають поганий досвід спілкування з собаками, дуже боягузливі, виявляють агресію або хворі;
- Вам не дозволяє бюджет;
- Скоро буде поповнення в сім’ї (може варто взяти собаку, коли малюк трохи підросте? За всіма не встежиш, щеня — ще та пустотлива дитина).
Кому, навпаки, точно варто завести собаку
- Якщо ви на пенсії, працюєте з дому або живете один – собака може принести вам радість і забезпечить активність;
- Якщо ви довго працювали волонтером у притулках, спілкувалися та допомагали друзям із їхніми собаками і у вас все виходило;
- У вас є фінансові можливості утримувати собаку;
- Ви любите активний спосіб життя.
