Існують цілі науки про те, як зробити дітей щасливішими, як потрібно їх виховувати і як прожити життя в радості. А ось що допомагає дітям – від немовлят до підлітків – ставати розумнішими? Відповідь на це запитання знайшло видання TIME.
Наука підтверджує, що ці 10 речей можуть допомогти:
- Уроки музики
Дослідження доводять, що уроки музики роблять дітей розумнішими – у порівнянні з дітьми у контрольних групах, діти у музичних групах демонстрували більший ріст IQ. Ефект був незначний, але він поширюється на тести на IQ, показові бали та стандартні виміри успіхів у навчанні.
Більше того, музичні заняття допомагають усім – і молодим, і старшим людям: все більше дослідників приходять до висновків, що музичні уроки дають студентам перевагу в навчанні. Дослідження Північно-Західного університету виявило, що музика може допомогти навіть бабусям – вона нейтралізує деякі згубні наслідки старіння.
- Від спорту не тупіють – це міф
Ті, хто займаються лише спортом, може, й тупіють, але лише тому, що проводять більше часу на полі, ніж у бібліотеці. А якщо зробити так, щоб ваша дитина бувала і там, і там?
Перебування у добрій фізичної формі збільшує здатність вчитися. Після фізичних занять люди запам’ятовують нові слова на 20% швидше. Тримісячний режим занять спортом збільшує потік крові до частини мозку, що відповідає за пам’ять та навчання, на 30%.
З книги Еріка Хейгермана “Іскра: революційно нова наука про вправи і мозку” (Spark: The Revolutionary New Science of Exercise and the Brain):
«Досліджуючи людину у 2007 році, німецькі вчені дійшли висновку, що люди запам’ятовують слова на 20% швидше після занять спортом, ніж до занять, і що швидкість запам’ятовування пов’язана з рівнями нейротрофічного фактора головного мозку.
У своєму дослідженні Смолл призначив групі добровольців тримісячну систему вправ, та зробив знімки їх мозку. Він побачив, що обсяг капілярів у зоні пам’яті гіпокампу збільшився на 30%, що дуже значно».
Виходить, вправи можуть зробити вас і ваших дітей щасливішими та розумнішими.
- Не читайте своїм дітям – читайте разом із ними
Ваш маленький вчиться читати? Не залишайте йому лише можливість розглядати малюнки в книзі, коли ви читаєте. Звертайте його увагу на слова. Читайте з ним, а не для нього. Дослідження показують, що це допомагає зміцнити навички читання дитини: «Коли спільне читання книжок доповнюється чіткою увагою розвитку навичок і стратегій читання дитини, тоді спільне читання є ефективним механізмом підтримки ранньої грамотності, навіть в дітей із малозабезпечених сімей».
- Менша кількість сну призводить до отупіння дитини
Пропускаючи годину сну, мозок шестикласника перетворюється на мозок четверокласника, оскільки існує кореляція між класами та кількістю сну.
З книги “Шок виховання: Нове мислення про дітей” (NurtureShock: New Thinking About Children): “Втрата однієї години сну дорівнює [втраті] двох років когнітивного дозрівання та розвитку”.
«Підлітки, які навчалися на п’ятірки, спали приблизно на 15 хвилин довше, ніж учні-четвірники, які, у свою чергу, спали на 15 хвилин більше, ніж трієчники, тощо. Дані Вольстрома майже точнісінько повторювали дані більш раннього дослідження майже 3000 учнів Род-Айленда. Звісно, це усереднені показники, але сталість результатів впадає у вічі. Кожні 15 хвилин мають значення».
- IQ нічого не вартий без самодисципліни
Самодисципліна має більше значення, ніж IQ, щодо тих, хто досягне успіху у житті.
Уривок із чудової книги Чарльза Дахігга «Сила звички»:
«Десятки досліджень підтверджують, що сила волі – це єдина і найважливіша звичка для особистісного успіху… Учні, які демонструють високий рівень сили волі, мали більше шансів отримати високі оцінки з своїх предметів і вступити до престижніших вузів. Вони менше прогулювали і менше часу проводили за переглядом телевізора, а більше за виконанням домашніх завдань. «Підлітки з високим рівнем самодисципліни мали кращі показники успішності у навчанні, ніж їх більш імпульсивні однолітки, – пишуть дослідники. – Самодисципліна визначала академічну успішність більше, ніж IQ. Самодисципліна також визначала, хто з учнів зможе підвищити свої оцінки протягом навчального року, тоді як IQ не визначав… Самодисципліна має більше впливу на навчальну успішність, аніж інтелектуальні дані».
Тобто оцінки більше залежать від сумлінності, ніж просто від розуму.
З книги «Як досягають успіху діти: завзятість, інтерес і прихована сила характеру» (How Children Succeed: Grit, Curiosity, and Hidden Power of Character):
«… сумлінність була рисою характеру, яка найкраще визначала успіх у роботі. Що заінтригувало Робертса щодо сумлінності, то це те, що вона визначає дуже багато за межами робочого місця. Добросовісні люди отримують вище оцінки у школі та університеті; вони скоюють менше злочинів; вони довше залишаються у шлюбі. Вони довше живуть – і не лише тому, що менше п’ють та курять. У них рідше трапляються інфаркти, у них нижчий кров’яний тиск, і серед них менше випадків хвороби Альцгеймера».
У кого найкращі життєві показники? У дітей наполегливих
З книги “Драйв: дивовижна правда про те, що нас мотивує” (Drive: The Surprising Truth About What Motivates Us):
«Дослідники виявили, що найкращим провісником успіху майбутніх курсантів є їх показник за некогнітивною та нефізичною характеристикою під назвою «упертість», яка визначається як «наполегливість та пристрасне захоплення довгостроковими цілями» .
- Навчання – це активний процес
Програми типу “Бейбі Ейнштейн” та ігри на тренування мозку не працюють. Є навіть підстави вважати, що через них діти тупіють.
З книги «Мозкові правила для малюка: як виростити розумну і щасливу дитину з народження до 5 років»
«Ці продукти взагалі не працювали. Вони не давали позитивного ефекту на словники цільової аудиторії – дітей від 17 до 24 місяців. Дехто навіть шкодив. Кожної години на день, яку діти проводили за переглядом певних дитячих DVD та відео, малюки розуміли в середньому на 6-8 слів менше, ніж ті, що їх не дивилися».
Справжнє навчання – не пасивне, а активне.
Що рекомендує Ден Койл, автор книги Код таланту (The Talent Code)? Припиніть читати і перевірте себе:
«Наш мозок розвинений таким чином, що він вчиться, коли щось робить, а не коли чує про це. Це одна з причин, чому для багатьох навичок набагато краще провести приблизно дві третини часу, відчуваючи себе, а не просто вбираючи знання. Існує правило двох третин: якщо хочете, наприклад, запам’ятати абзац, краще витратити 30% часу на прочитання, інші ж 70% часу – на перевірку знання».
- Ласощі бувають хорошими – якщо давати їх у правильний час
В цілому, було б краще, якби діти постійно харчувалися здоровою їжею. Дослідження показують, що харчування впливає на оцінки дитини:
«Всі знають, що у день важливого іспиту треба поснідати. Їжа з високим вмістом вуглеводів, клітковини, яка повільно перетравлюється – наприклад, вівсяна каша, – найкраще, довели дослідження. Але також має значення, що ви їли тиждень тому. Коли проводили дослідження 16 студентів коледжу на предмет уваги та швидкості мислення, то п’ять днів годували їх жирною їжею з низьким вмістом вуглеводів – м’ясом, яйцями, сиром та сметаною, – а потім знову перевірили, то їхня продуктивність впала».
Завжди є винятки. Не кожна дитина постійно харчується здоровою їжею. Але іронія в тому, що діти часто харчуються поганою їжею в неправильний час.
Дослідження показують, що кофеїн та цукор можуть стимулювати роботу мозку:
«Кофеїн та глюкоза можуть мати позитивний вплив на когнітивну продуктивність. Оскільки ці зони відповідають за підтримку уваги та процеси пам’яті, результати можуть припустити, що поєднання кофеїну та глюкози може збільшити ефективність системи уваги».
І діти їх люблять, крім усього іншого.
Так що якщо час від часу діти таки їдять цукерки і п’ють солодку воду, то, може, краще давати їх їм під час навчання, а не коли вони відпочивають.
- Щасливі діти = успішні діти
Більш щасливі діти мають більше шансів вирости успішними та повноцінними дорослими.
З книги «Більше щастя: 10 простих кроків до радісних дітей та задоволених батьків» (Raising Happiness: 10 Simple Steps for More Joyful Kids and Happier Parents):
«… щастя – це величезна перевага у світі, де має значення успішність. У середньому щасливі люди успішніші, ніж нещасні, – і на роботі, і в особистому житті. Вони отримують найкращі оцінки своєї продуктивності, отримують престижніші посади та заробляють більше грошей. Вони з більшою ймовірністю одружуються, а у шлюбі вони почуваються більш задоволеними».
Який перший крок до щасливої дитини? Будьте щасливими батьками!
- Група однолітків та колектив мають значення
Ваша генетика, як і генетика вашого партнера має великий вплив на ваших дітей. А як ви їх виховуєте? Зовсім не такий вплив.
З книги Малколма Гледуелла “Переломний момент: як невеликі речі можуть багато змінити”
«За параметрами інтелектуальності та певними рисами характеру біологічні діти дуже схожі на своїх батьків. Прийомні діти, проте, демонструють дуже дивні результати. Вони не мають нічого спільного зі своїми прийомними батьками: вони не більше схожі особистісно або в інтелектуальному плані на тих, хто їх вирощував, годував, одягав, читав їм, навчав їх та любив їх протягом 16 років, ніж будь-яких інших двох дорослих, випадково обраних надворі».
То що впливає на поведінку ваших дітей? Їх однолітки
Зазвичай ми згадуємо про однолітків, коли говоримо про тиск з їхнього боку, коли він негативний, але насправді найчастіше він таки позитивний.
Проживання в пристойному районі, відвідування гарної школи та університету, а також спілкування з хорошими дітьми може багато чого означати.
Який найлегший спосіб для студента коледжу підняти свій середній бал? Жити в кімнаті з розумною людиною
З книжки «Перевага щастя: сім принципів позитивної психології, які допомагають досягати успіху та продуктивності на роботі» (The Happiness Advantage)
«Одне дослідження у Дартмутському коледжі, проведене економістом Брюсом Сакердотом, показує, наскільки сильний цей вплив. Він з’ясував, що коли студенти з нижчим середнім балом просто почали селитися в кімнатах зі студентами з високими балами, їхні бали також збільшились».
- Вірте в них
Віра у свою дитину, у те, що вона розумніша за інших, багато чого означає.
Коли вчителям казали, що певні діти сильніші за інших, ці діти показували найкращі результати – незважаючи на те, що їх обирали випадково.
З книги «Серце соціальної психології» (The Heart of Social Psychology)
«Розенталь та Ленор Джейкобсон (1968) провели подібне дослідження, повідомивши вчителям початкової школи, що в них у класі були учні з великими задатками до навчання. Насправді цих дітей обрали в абсолютно випадковому порядку, без додаткових тестів. Проте, ближче до кінця навчального року, 30% дітей, випадково названих успішними, додали приблизно 22 пункти до свого IQ, тоді як майже всі додали лише 10 пунктів».
Підсумки:
- Уроки музики
- Від спорту не тупіють – це міф
- Не читайте своїм дітям – читайте разом із ними
- Менша кількість сну призводить до отупіння дитини
- IQ нічого не вартий без самодисципліни
- Навчання – це активний процес
- Ласощі бувають хорошими – якщо давати у правильний час
- Щасливі діти = успішні діти
- Група однолітків та колектив мають значення
- Вірте в них
І ще одне: розум – це не все. Без етичної поведінки та співчуття до інших дуже розумні люди можуть бути просто страшними.
