В останні десятиліття панічні атаки перестали бути рідкістю, оскільки наше життя суттєво змінилося. Психіка людей певною мірою здатна «перетравити» ті навантаження, які на неї лягають, але якщо це постійний стрес, перевантаження в комбінації з певними проблемами здоров’я, недосипанням та іншими факторами, можливі зриви.
Панічні атаки – це дуже неприємні напади, що супроводжуються серйозними фізичними та психічними проявами.
Страх – болісний, льодовий
Під панічною атакою розуміють особливий стан — напад, основу якого становить панічний страх, найважча тривожність у поєднанні з вкрай неприємними психічними та фізичними реакціями. При цьому рівень страху і паніки ніяк не можна порівняти з тим провокатором, який міг стимулювати напад. По суті, тригери не є небезпечними для життя, в них немає сильної загрози: це можуть бути нарада на роботі, справи, що раптово звалилися, побутові негаразди і т.д.
Від панічних атак частіше страждають жінки, хоча й у чоловіків вони також можливі. Не всі розуміють, що пережили саме ПА, тож до фахівців звертаються далеко не всі. А експерти вважають, що цій напасті схильне до 5 відсотків усіх дорослих.
Накочує, як хвиля
Напад виникає поступово і може виникати у зовсім несподіваних місцях та ситуаціях. Наприклад, під час іспиту, наради, поїздки в метро раптом накочує тривога, для якої начебто немає приводу, виникає паніка. Також напад супроводжується нудотою, потемнінням в очах.
Зовні це може бути схоже на серцевий напад, непритомність чи істерику. Особливо часто панічну атаку плутають із серцевими нападами – для них типово різке почастішання серцебиття, біль у проекції серця, відчуття нестачі повітря, задишка. І інтенсивний страх — це також загальне для інфаркту та панічної атаки почуття.
Але при проблемах серця страх конкретніший — люди дуже бояться померти.
Серед провокаторів панічних атак фахівці виділяють дві групи факторів – це реакція на сильні стресові події чи відповідь організму на розлад ендокринної регуляції, наявність проблем із серцево-судинною системою. Плюс до цього психіатрія виділяє окремо напади, пов’язані з панічним розладом чи іншими патологіями, що супроводжуються тривогою чи страхом.
І ще один цікавий нюанс. У тих людей, які вже пережили кілька панічних атак, новий напад може спровокувати очікування, страх її виникнення. Це турбує людину все сильніше і сильніше, і в результаті може виникнути новий напад.
Психіка та фізіологія
Щоб краще розуміти суть змін, що відбуваються, розділимо всі прояви на дві групи. Це емоційні реакції та фізіологічні симптоми. Вони не обов’язково повинні бути присутніми відразу, але найчастіше в людини проявляється більшість з описаних проявів.
Якщо говорити про емоції, то серед проявів присутні:
- Сильна, виражена тривога.
- Страх загибелі чи втрати контролю за собою чи ситуацією.
- Переживання про те, що ти божеволієш.
- Розвиток дереалізації з деперсоналізацією — відчуття, що ти втрачаєш зв’язок із навколишньою реальністю та живеш у іншому світі.
Серед фізичних проявів панічної атаки варто виділити цілу низку вкрай неприємних суб’єктивних симптомів:
- Сильне запаморочення.
- Різко прискорене серцебиття через потужний викид гормонів стресу.
- Поверхневе дихання неглибоке, через що виникає гіпервентиляція.
- Відчуття нестачі повітря.
- Сильна пітливість.
- Напад задишки.
- Відчуття німіючих кінцівок.
- Розлад зору та слуху.
- Приступи судом.
- Приступи нудоти зазвичай без блювоти.
- Сильне тремтіння в кінцівках.
- Відчуття ознобу чи холоду.
- Зниження тиску.
Допоможіть впоратися з атакою
Нерідко людина сама не може адекватно впоратися з панічними атаками. У цьому випадку йому потрібна допомога оточуючих і особливо близьких людей. Що зробити?
- Не панікуйте, людина не вмирає, їй просто потрібно отямитися. Дайте попити, допоможіть заспокоїти дихання, промовляючи – “раз-два-три – вдих” і аналогічно з видихом. Поводьтеся впевнено та спокійно.
- Виведіть із приміщення на відкрите повітря або хоча б знайдіть затишний кут, де немає людей.
- Привертайте увагу до себе, говорячи з людиною спокійно і впевнено, нагадайте, що це просто напад паніки, ніхто не вмирає, спонукайте відволікатися на навколишній світ.
- Спробуйте фізичний контакт – обійміть, візьміть за руку і погладжуйте, розітріть кисті. Але якщо людина проти і їй тільки гірше, краще дати людині можливість побути на самоті.
