Одним комфортніше спати на спині, другим – на боці, третім – на животі. Виявляється, це не просто звичка. Поза для сну може багато розповісти про ваше здоров’я.
Певні закономірності тут можливі. Наприклад, якщо в якомусь положенні людині заважає біль, то вона цього уникатиме. Травма руки або ноги, захворювання хребта з корінцевим синдромом та односторонніми болями, оперізуючий лишай та інше можуть змусити людину відмовитися від сну на хворому боці.
Деяким протипоказаний сон на спині, наприклад, тим, хто хропе. У цьому становищі більше западає язик, зменшуючи просвіт дихальних шляхів, і хропіння стає сильнішим. Те саме часто відноситься до зупинок дихання уві сні при синдромі обструктивного апное сну.
При хронічній серцевій недостатності людина з великою ймовірністю вибиратиме для себе вищу подушку, тому що їй важко дихати в горизонтальному положенні через застою крові в легенях. До того ж прагнутимуть люди зі печією, тому що в положенні лежачи зворотний закид шлункового вмісту в стравохід посилюється.
При синдромі неспокійних ніг, вже згадуваному апное сну та захворюваннях, які викликають ті чи інші нічні симптоми (біль, прискорені сечовипускання, печія), людина буде схильна часто змінювати позу уві сні. Це викликано спробами знайти більш комфортне становище та пробудження через неприємні відчуття.
На що ще може вказувати поза для сну
Багато залежить від того, як часто людина змінює становище під час засинання. Чим більше ми робимо рухів, тим більше віддаляємо процес засипання. Наприклад, поза ембріона з підібганими до живота зігнутими ногами може говорити про тривожність. Такий стан тіла дає людині відчуття безпеки.
Також при засинанні, крім частих змін пози і знаходження того зручного місця, можливий так званий синдром неспокійних ніг, при якому виникають неприємні відчуття в нижніх кінцівках. Подібне спостерігається в рамках неврологічної патології, іноді за браку мікроелементів (магнію, кальцію), а також при невротичних станах.
Велику роль уві сні відіграють і посмикування, коли людина здійснює багато рухових рухів. Це може вказувати, наприклад, порушення, пов’язані з неправильною роботою головного мозку. І тут необхідно провести діагностику.
