Вчені розповіли, як медитація впливає на здібності мозку

Вже давно ніхто не вважає, що медитують лише йоги та сектанти. Медитацію як спосіб розслабитися та заспокоїтись зараз активно рекомендують і лікарі, і психологи. У сучасному світі ця стресознижувальна практика може вважатися “мастхев” – умінням кожного (must have – з англ. “повинен мати”).

Навіть вчені довели: медитація здатна покращити робочу пам’ять, увагу, концентрацію та навіть імунітет.

Медитація — це практика, яка дозволяє підвищити свідомість, покращити концентрацію та зосередитись на важливих завданнях. Причому в медитації людина свідома, не впадає в транс і не приймає жодних речовин. Медитацію можна порівняти з тренуванням свідомості. Це інструмент глибокого занурення, усвідомлення власного „я“, пошуку відповідей на важливі життєві питання.

Медитація та ритми головного мозку

Наш мозок постійно генерує електричні імпульси (ритми чи хвилі), навіть у стані спокою. Людина може спати, не спати або працювати, і весь цей час у мозку постійно реєструється електрична активність.Її можна відстежити за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ).

Сучасна наука виділяє кілька основних ритмів або частот, у яких працює мозок:

• альфа-ритм – один з основних ритмів (спостерігаєтьсяу 85-90% здорових людей), коливання реєструються в межах від 8 до 13 Гц. Посилюється у стані спокою, розслабленості. Альфа-ритм послаблюється в моменти зорової концентрації чи розумової активності;
• бета-ритм – низькоамплітудні коливання з постійною частотою, що лежать у межах від 13 до 35 Гц. Виразність бета-ритму зростає в моменти розумової напруги чи емоційного збудження. Надлишок хвиль може призвести до занепокоєння і навіть паніки;
• тета-ритм (повільні та ритмічні коливання, в діапазоні від 4 до 8 Гц). На тета-хвилях людина перебуває у стані між сном і неспанням, може спостерігати різні видіння;
• дельта-ритм набагато повільніше (всього 4 коливання в секунду) реєструються при зануренні в глибокий сон. 

У нормальному стані мозок може переходити з одних частот до інших, від підвищеної концентрації до розслаблення і назад. Але в ситуації постійної емоційної напруги алгоритм саморегуляції перестає працювати, мозок звикає перебувати в бета-ритмі і залишається на ньому майже завжди. Бета-ритм викликає відчуття тривоги, небезпеки, яке потім змінюється апатією. У стресі людина не може по-справжньому розслабитися навіть після закінчення робочого дня, що сильно виснажує організм, що призводить до розвитку різноманітних захворювань.

Важливо «навчити» мозок повертатися від бета-ритму до альфа-ритму.

Допомогти цьому може, наприклад, практика медитації зі світлом. У ході досліджень, вдалося встановити, що у досвідчених практикуючих у процесі медитацій спостерігалися ознаки глибокого тілесного розслаблення. У випробуваних сповільнювалося дихання, а після закінчення практики підвищувалася потужність альфа-ритму і наставало глибоке розслаблення.

Чим ще корисна медитація

1. Дослідження, яке проводилося в університетах Нагано, Сендая, Маебасі (Японія), дозволило встановити: після невеликої 15-хвилинної медитації учасники краще засвоювали матеріал, збільшувався обсяг робочої пам’яті. Ця навичка дозволяє не забувати, де знаходяться ключі або що ви збиралися приготувати на вечерю. Робоча пам’ять допомагає взаємодіяти з інформацією у форматі «тут і зараз», запам’ятовувати нове та виконувати поставлені завдання.
2. Ще одне дослідження проходило з урахуванням Бінгемтонського університету (США). Протягом двох місяців десять піддослідних регулярно займалися медитацією. В результаті покращилася їхня здатність швидко перемикатися між вільним блуканням думок та повною концентрацією. Також у контрольної групи підвищився рівень уважності, усвідомленості у звичному житті.
3. Дослідники з Корейського інституту науки мозку спостерігали за 46 людьми (16 чоловіками та 30 жінками), які практикують медитацію, та порівнювали їх показники з контрольною групою. З’ясувалося, що у досвідчених практиків помітно перетворилися зони мозку, які відповідають за пам’ять та увагу.
4. В ході дослідження вчені з університетів Флориди, Піттсбурга (США) та інших організацій провели масштабні досліди за участю 106 чоловіків та жінок та виявили позитивний вплив медитації на імунітет. Практики можуть зіграти певну роль при лікуванні захворювань, пов’язаних із зниженими функціями імунної системи.
5. Медитації здійснюють благотворну дію на людей, які перебувають у стані депресивного розладу. Вони знижують загальний рівень тривожності, дозволяють уникнути повторних проявів захворювання.

Як навчитися медитувати

Щоб розслабитися і гармонізувати думки, привести їх до ладу, почніть із практики медитації зі світлом. Увімкніть приємну заспокійливу музику, сядьте у відкриту позу та закрийте очі. Не потрібно схрещувати руки та ноги чи приймати позу лотоса, як у йозі.

Уявіть, як простір наповнюється довкола вас світлом. Поступово наповнюйте світлом себе, кожну клітину вашого тіла, включаючи голову. 

У процесі гармонізації ви можете бачити картинки перед собою – це гарна ознака. Навіть якщо перед вами темрява, не лякайтеся, ви на шляху усвідомлення себе.