Шкіра – головний індикатор нашого харчування. Ультраоброблені продукти з великим вмістом рафінованого цукру та насичених жирів, надмірне вживання молока посилюють виробництво шкірного сала. Крім того, подібний раціон призводить до фолікулярного гіперкератозу – це коли волосяні фолікули забиваються кератином і розвивається запалення, що проявляється на шкірі у вигляді частих маленьких прищиків.
В наш час з таким харчуванням люди вживають дуже багато омеги-6, яка містить прозапальну жирну кислоту, що викликає запальні захворювання. І навпаки, омеги-3 у цьому випадку не вистачає, а вона якраз і бореться із запаленням.
«Західні дієти містять до 20 разів більше жирних кислот омега-6 ніж омега-3. Відновлення цього балансу необхідне для зменшення запалення», – йдеться у дослідженні вчених Мюнхенського університету, опублікованому в журналі Журнал косметичної дерматології.
За словами німецьких дерматологів, при додаванні до раціону омеги-3:
- знижується вироблення шкірного сала;
- знижується рівень запальних цитокінів;
- скорочується кількість фолікулярних бактерій Corynebacterium acnes, що викликають акне;
- покращується цілісність шкіри;
- посилюється антиоксидантна функція.
Але вчені вирішили зібрати більше доказів, що омега-3 допомагає боротися з акне. Для свого експерименту вони запросили добровольців середнього віку (26 років) із проблемною шкірою. Ніхто з них не приймав рецептурних препаратів від акне.
Далі учасники мали дотримуватися середземноморської дієти, включаючи добавки омеги-3 з водоростей. Найбільш цінні для організму кислоти, що входять до групи омега-3, це докозагексаєнова (ДГК) та ейкозапентаєнова (ЕКК). Протягом перших восьми тижнів пацієнти приймали добавки з 600 мг ДГК/300 мг ЕПК. Ще на 8 тижнів дозування підвищили до 800 мг ДГК/400 мг ЕПК.
Під час дослідження добровольці чотири рази складали аналізи крові. Спостерігачі відстежували рівень ЕПК та ДГК, а також розраховували індекс омеги-3, який відображає вміст цих двох кислот в еритроцитах.
Індекс омеги-3 нижче 8% вказує на дефіцит кислот в організмі, а нижче 4% – на тяжкий дефіцит. Цільове значення – 8-11%.
Спочатку майже у всіх пацієнтів (понад 98%) була нестача ДГК та ЕПК, у 18 осіб був тяжкий дефіцит жирних кислот. Однак до четвертого візиту індекс омега-3 піднявся до 8%, що вплинуло і на стан шкіри.
Так, на початку дослідження у 32 осіб була помірковано важка форма акне, у 29 пацієнтів – легка форма. До четвертого візиту у 45 пацієнтів спостерігалася легка форма акне, а у восьми середня форма.
13 пацієнтів взагалі позбулися прищів. Інші і самі зазначали, що кількість запальних вогнищ на шкірі знизилася вдвічі-втричі.
«Майже 80% когорти, що досліджується, повідомили про поліпшення шкіри. Однак 8% пацієнтів вважали, що воно погіршилося. Загалом пацієнти повідомили про покращення якості життя, незважаючи на збереження акне», – кажуть дослідники.
Можливо, на стан шкіри вплинули й зміни у раціоні: учасники стали їсти менше чипсів, картоплі фрі та молочних продуктів.
«Більшість пацієнтів з акне мали дефіцит омеги-3. Це можна виправити, вживаючи середземноморську дієту разом із кислотами омега-3, отриманими з водоростей. Поповнюючи дефіцит омеги-3, більшість пацієнтів дослідження значно знизили тяжкість акне», — роблять висновок вчені.
