Чим більше травматичних подій людина переживає в дитинстві, тим більше комплексів і внутрішніх конфліктів вона переносить у доросле життя. Формування характеру часто пов’язане з травмами, які залишають глибокий відбиток у нашій особистості. Деякі з них ми можемо помилково приймати за наші риси, хоча вони є наслідком негативного досвіду.
Травма відторгнення
Травма відторгнення виникає, коли батьки не забезпечують дитині відчуття безпеки. У таких умовах дитина зростає з почуттям відчуженості, недовіри до людей і схильності уникати стосунків.
У дорослому житті це проявляється страхом зближення, ухилянням від відповідальності та неможливістю повірити навіть найближчим людям.
Відчуття покинутості
Відчуття покинутості формується у сім’ях, де батьки надто зайняті власними справами і не приділяють достатньо уваги дитині. Хоча матеріальні потреби дитини можуть бути задоволені, емоційний зв’язок залишається слабким.
Як наслідок, доросла людина боїться самотності, прагне постійної уваги від партнера та часто стає залежною у стосунках.
Приниження
Приниження виникає через постійні критичні зауваження, які можуть стосуватися зовнішнього вигляду, здібностей чи поведінки дитини. Це може відбуватися як у сімейному колі, так і серед однолітків.
У дорослому віці люди, які зазнали приниження, часто мають низьку самооцінку, уникають самовираження та занадто залежать від думки оточення. Це також може призвести до нездорових звичок, таких як переїдання або інші залежності.
Травма несправедливості
Травма несправедливості з’являється у ситуаціях, коли дитину недооцінюють, знецінюють її успіхи або постійно порівнюють з іншими. Це формує у неї відчуття, що вона ніколи не буде достатньо «хорошою».
У дорослому житті такі люди часто стають перфекціоністами, які прагнуть довести свою цінність, бояться помилок і завжди хочуть бути «кращими за всіх».
Травма зради
Травма зради відбувається, коли дитина стикається зі значними змінами в сімейному середовищі, наприклад, із появою нового члена сім’ї або розлученням батьків. Особливо сильно це впливає, якщо дитина відчуває емоційний зв’язок із тим батьком, який емоційно чи фізично віддаляється.
У дорослому віці це може призвести до недовіри до інших, страху прив’язаностей і складнощів у побудові здорових стосунків.
Якщо ви впізнали у собі вплив таких травм, важливо усвідомити, що це не є вашою провиною. Звернення до психолога може допомогти розібратися у причинах цих проблем і знайти способи для їх подолання. Ви зможете працювати над самооцінкою, відновлювати довіру до оточення та значно покращувати якість свого життя.
