В ідеалі відносини між матір’ю та дочкою мають бути засновані на взаєморозумінні та підтримці. Але так не завжди.
Які емоції насправді можуть ховатися за роздратуванням?
Роздратування дочки по відношенню до матері часто приховують складні емоції та почуття, наприклад:
- образа та невдоволення. Дочка може відчувати образу на матір через різні ситуації в минулому, які вона вважає несправедливими;
- відчуження. Це одна з причин, через які навіть дочка, що подорослішала, почувається самотньою у відносинах з матір’ю;
- невпевненість і страх. Вони виникають у тому випадку, якщо дочка боїться отримати негативну оцінку матері;
- непорозуміння та недомовленість. Якщо вони мають місце у відносинах, це також може викликати негативні емоції.
Нерідко між матір’ю та дочкою формуються так звані невротичні стосунки, в яких одна з жінок почувається нещасною, але вийти з них не може чи не хоче.
Причини їх виникнення можуть бути різними, наприклад:
- межі у відносинах визначені нечітко: у разі виникають проблеми з автономією дочки;
- втручання та контроль з боку матері, що нерідко призводить до конфліктів;
- незадоволені емоційні чи психологічні потреби: якщо дочка має таку проблему, це може призвести до неврозів і занепокоєнь;
- токсичні або деструктивні моделі поведінки матері, що передаються в сім’ї з покоління до покоління і т.д.
3 ознаки порушення кордонів у відносинах між матір’ю та дочкою
Коли ми говоримо про стосунки матері та дочки, зазвичай маємо на увазі, що вони близькі. Насправді вони насамперед мають бути здоровими. Для цього важливо, щоб ніхто в цьому тандемі не перетинав межі іншого.
Один із головних міфів, що існування кордонів — це погано, тому вони не потрібні. Насправді кордони не дають нам злитися з усім, що оточує нас, а також дозволяють контролювати своє оточення. Гірше коли хтось намагається їх порушити.
Ознака 1. Надмірний контроль та вторгнення в особисте життя. Наприклад, мати намагається нав’язати доньці своє бачення при прийнятті важливих рішень або читає її особисте листування.
Що робити?
Важливо встановити межі та відкрито сказати матері про те, які її дії чи поведінка заважають вам почуватися незалежною, викликають дискомфорт.
Ознака 2. Спроба матері встановити надто тісні стосунки. Відсутність дистанції заважає дочці зберігати свою індивідуальність та розвиватися як особистість. Боячись сепарації, зокрема психологічної, матері, часом несвідомо, намагаються утримати доньку через почуття провини. Наприклад: “Я не переживу, якщо ти переїдеш від мене”.
Що робити?
Щоб здобути незалежність, важливо критично переосмислювати свої погляди, звички та шукати власний шлях у житті. Варто довірливо поговорити з матір’ю: не зачіпаючи її почуттів, пояснити, що ви цінуєте ваші стосунки, але маєте право на набуття власного досвіду.
Ознака 3. Мати вимагає надмірної уваги та часу, а якщо не отримує, ображається. Наприклад, наполягає, щоб ви кинули всі справи, і за першим покликом приїхали до неї, сердиться, якщо ви не готові щоразу перебудовувати свої плани.
Що робити?
Важливо знайти баланс між задоволенням потреб матері у увазі та турботі та збереженням здорового кордону особистого простору. Обговоріть з нею вашу зайнятість та запропонуйте конкретні дні для зустрічей.
Як розпізнати деструктивну критику та як захиститися?
Прагнучи розповісти дочці, як краще (з її точки зору), деякі матері роблять повчання чи зауваження у зневажливій формі. Така критика неконструктивна, оскільки викликає дестабілізуючу дію. Замість бажання наслідувати пораду, у дочки з’являється почуття неповноцінності, страх перед помилками, що може негативно впливати на самооцінку. Людина часто відчуває стрес і замикається.
Важливо постаратися зрозуміти це для себе, а потім обговорити з матір’ю. Якщо знайти взаєморозуміння не вдається, просто прийміть свою неідеальність, позбавтеся від синдрому відмінника і не оцінюйте себе, орієнтуючись на слова оточуючих, зокрема матері. Кожен із нас має право бути собою, а не втілювати чужі мрії.
Чи виникає роздратування, коли діти не отримують належного схвалення, винагороди і що з цим робити?
Відсутність схвалення з боку матері, як правило, дуже ранить дітей, навіть дорослих, і в майбутньому може сформуватися синдром недооціненої дитини. За такою поведінкою матері стоїть добрий намір — не перехвалити.
У цьому випадку варто прийняти той факт, що мати не змінити, тому головне — навчитися любити себе і досягати успіхів тільки для себе, нічого не доводячи мамі.
Як вийти з порочного кола неврозу і чи можливо створити здорові стосунки з матір’ю?
З віком роль батьків змінюється, але самі вони не завжди змінюються разом з роллю, у той час як ви, дорослішаючи, хочете отримати свободу дій, прийняття рішень і т. д. Постарайтеся делікатно розповісти про це матері.
За грамотного підходу вибудувати здорові стосунки з матір’ю можливо — головне, не пускати ситуацію на самоплив у надії, що вона вирішиться сама собою.
Для подолання невротичних відносин варто працювати над комунікацією, навчитися встановлювати чіткі межі, щиро намагатися зрозуміти та поважати індивідуальність один одного.
Щоб впоратися з роздратуванням або образою, зробіть нескладну вправу:
- згадайте і напишіть три найрадісніші спогади з дитинства;
- перечитайте їх і постарайтеся відчути те, що відчували на той час.
Вправа не вирішить всіх проблем у взаєминах з матір’ю, але нагадає, що з нею пов’язані не лише негативні ситуації та емоції, і вам є за що їй подякувати. А це крок до якісних змін у житті.
