Прикмет у нас незліченна кількість. Вони пережили тисячоліття, прийняті мільйонами людей за істину. З’явилися вони навряд чи без жодного сенсу. Спочатку для того, щоб змусити малого або впертого манівцем робити те, чого навпростець домогтися було б неможливо. Згодом їм стали коритися без відповіді і слідувати несвідомо.
Наприклад: викидаєте шматки хліба у відро – це до відсутності достатку в домі, краще згодувати птахам, тваринам. Або якщо хтось за обідом, не доївши свій шматок хліба, візьметься за інший, то хтось із близьких зголодніє і терпітиме потребу. Все це як повір’я – безглуздо, але як правило життєве – добре і корисно.
Чому не можна мити посуд у гостях
“Гість недовго гостює, та багато бачить” – цю народну мудрість століттями передавали з вуст в уста господині. І додавали: «Підуть гості, перемиють господареві кістки».
Зараз багато хто вважає хорошим тоном запропонувати господині після званого вечора допомогу в прибиранні зі столу та миття посуду. Мовляв, хочу взяти на себе частину ваших турбот. Досвід багатьох поколінь людей рекомендує: робити це можуть лише дуже близькі сім’ї люди.
Споконвіку посуд і все, що пов’язано з приготуванням і їдою, ретельно оберігалося від псування і пристріту. У всьому, що стосується домашнього вогнища, не прийнято було господарювати сторонньому. Сотні років тому господині боялися, що гість, впроваджуючись у таку інтимну сферу життя сім’ї, виведе багатство та добробут із дому.
Прикмета ця дожила до наших днів. Тому, збираючись запропонувати свою допомогу в гостях, подумайте двічі: а раптом господарі забобонні?
Не ставте сумку на підлогу – до потреби
Правда це чи ні, а все ж до всього, що може спричинити безгрошів’я, не гріх уважніше поставитися. Довгі роки народних спостережень за низкою випадкових збігів вивели таку формулу: сумці, в якій лежить гаманець, на підлозі не місце. Бабусі кажуть: «Все багатство піде піде».
Нині ця прикмета тлумачиться так: не ставтеся до грошей недбало, не кидай абияк і де завгодно, а то їх «відведуть».
Сучасні правила етикету такі: на підлогу сумку не ставлять, бо брудно, на стіл не ставлять, бо негігієнічно, тому ставлять на спеціальні тумби чи вішають на гачки. Велику багажну сумку, звичайно, залишають на підлозі.
Не свистіть у домі — грошей не буде
Звичайно, не буде, тому що, свистячи в житловому будинку, ви зневажливо ставитеся до мудрості, що прийшла з сивої старовини. Наші пращури вважали, що свистун у світлиці приманює нечисть і діє домовому на нерви – сили добра і вогнища свисту не люблять.
Свист — це вітер, а до цієї стихії за старих часів ставилися з великим побоюванням. Великий вітер і без урожаю залишить, і потопить судна, і сади поламає, і покрівлі пориває. Вітер – це голод, руйнація, сирітство.
Та й хорошому господареві посвистувати ніколи, він про господарство день і ніч дбає. Загалом навіть якщо ви в прикмети не вірите, займайтеся художнім свистом у спеціально відведених місцях. Інакше все багатство вітер висвистить.
На столі сидіти – біду приваблювати
Як можна недбало ставитися до хліба насущного, коли видобувається він у тяжких працях? Як можна оскверняти місце прийняття їжі, при тому, що у добрих людей прийнято підносити подячну молитву Господу перед їжею? Так міркували наші прапрапрапрабабусі та дідусі, коли формувалося поняття, що сидіти на столі не слід.
Стіл – це місце сімейного збору. За столом пораду тримають, турботи та радості обговорюють. Він не для того створений, щоб плюхатися на нього п’ятою точкою. За старих часів боялися таким чином Всевишнього і духів домашнього вогнища прогнівити, нині ж це просто вважається некультурним.
Навіть якщо ви — надпередова людина, це не привід ігнорувати деякі правила, які встановлює саме життя.
Не можна користуватися посудом, що тріснув, – до потреби
Почнемо відразу з найголовнішого: їсти і пити з посуду з тріщинами насамперед просто небезпечно. Чашка при питті або тарілка при митті в недобрий момент розпадаються прямо по тріщині, і можна поранитися гострими краями осколків.
Тепер про «тонкі матерії». Чи чули, мабуть, такий вислів — «дім — повна чаша»? А тепер уявіть, що чаша тріснула і через цю тріщину все втікає.
Битий посуд ніколи ніколи не шанували, і фен-шуй теж не схвалює. Маги і різні ведуни попереджають про «травмоване», ненормальне енергетичне поле біля відколотого та склеєного з уламків посуду. Вони пояснюють це накопиченням у даному предметі негативної енергії.
Можна зберігати як реліквію, як пам’ять десь в затишному місці кухоль улюбленого покійного діда-ветерана або антикварну цукорницю, що дісталася у спадок. А подавати їжу у відколотому та тріснувому посуді — це неповага до себе та гостей. Це не естетично, неохайно і є ознакою поганого тону.
Сядьте на доріжку!
Чи їдете ви на дачу, чи летите відпочивати до Таїланду — перед виходом з дому сядьте хоча б на півхвилинки і посидіть мовчки. Кажуть, у незапам’ятні часи люди вважали, що, різко зірвавшись у дорогу, можна ненароком відвести за собою душу хати — домовика. Візьме та й за господарем ув’яжеться.
Крім того, сидячи останні хвилини перед дорогою в хаті люди чекали на знак від доброго домашнього духу — може, попередить якось, що в дорозі небезпека чекає і поїздку краще відкласти?
І зараз, сідаючи на доріжку, ми просимо підтримки у рідних стін. Та й є хвилинка ще раз подумати: чи не забули чогось, на кшталт квитків чи закордонного паспорта?
Не можна лягати на подружнє ложе у гостях
Багато хто вважає, що сісти чи прилягти на ліжко сторонньої подружньої пари — це як чорну кішку між чоловіком та дружиною пустити. Чекай скандалів і зрад, а то й розлучення!
Ця тема просто рай для екстрасенсів. Ви на своєму ліжку ауру кохання створювали-створювали, енергетику спальні чистили-чистили, а тут приходить стороння людина і лізе на вівтар кохання зі своїм чужим біополем.
Найскладніше дотримуватися недоторканності подружнього ложа мешканцям, де все життя протікає на одному розкладному дивані — і зачаття дітей, і прийом гостей.
Напевно, сакральна недоторканність ліжка – це результат виховання бабусь, власниць ліжок із збитою периною, мереживними підзорами та горою подушок під кисеєю.
Прокидати сіль – до сварки
Давним-давно, коли життя було мізернішим, ніж зараз, сіль була рідкістю і коштувала чималих грошей. У їжу її додавали мікроскопічними дозами і зберігали для засолювання м’яса чи риби. Звідси й приказка — ми з ним пуд солі з’їли, тобто знайомі дуже багато років.
Чи варто говорити, що випадкове перекидання сільнички вважалося непробачною недбалістю.
Не можна перетинати перехрестя по діагоналі — чужі хвороби зберете
Перетин доріг або вулиць здавна вважалося місцем, де любить гратися нечиста сила. Саме тому було розроблено масу ритуалів щодо позбавлення від неприємностей і недуг: наговорені речі чи гроші несли викидати на перехрестя — нехай чорт забере.
Так людство дійшло висновку: не треба на перехресті нічого підбирати, хай хоч золото там лежить. На перетині доріг також не рекомендується їсти, позіхати, рахувати свої гроші.
І незважаючи на те, що в багатьох країнах світу давно офіційно існують діагональні перехрестя, багато людей, які наслухалися пошепки бабусь, переходять їх строго по сторонах великого квадрата — від гріха подалі.
Не можна розмовляти та передавати щось через поріг
З порогом пов’язана безліч забобонів: на зорі цивілізації люди тлумачили мотиви поведінки сил добра і зла як вміли. Зараз навряд чи кому спаде на думку ховати під порогом дому шановного родича, щоб охороняв від злих духів, а були й такі язичницькі часи, уявіть. Звідси й пішла заборона сидіти на порозі.
Вхід у житло – це межа між двома світами. Зовні повно нечистих духів, а всередині «господар» допомагає, оберігає. Через поріг нічого не передають і не розмовляють – або на вулицю разом виходять, або у домашньому світі важливі справи вирішують. А інакше – нерозуміння, ворожнеча, а потім бідність, збіднення, недорід, посуха, повінь.
Молоду дружину в будинок чоловік теж не дарма на руках вносить – це щоб духи будинку прийняли їх за єдине ціле і впустили до будинку нову господиню.
