Новий аналіз шести місячних метеоритів, знайдених в Антарктиді, дозволив отримати перший доказ того, що Місяць успадкував хімічні елементи з надр Землі. Це відкриття підкріплює теорію того, що природний супутник нашої планети “народився”, коли щось потужне врізалося в Землю у минулому.
Патриція Вілл виявила сліди гелію та неону – благородних газів, які рідко поєднуються з іншими елементами – у шести місячних метеоритах з антарктичної колекції NASA.
Метеорити складаються з вулканічної породи, яка називається базальтом, яка утворилася, коли магма випливала з надр Місяця і швидко остигала. Внаслідок охолодження у зразках утворилися частинки місячного скла, що зберегли хімічні ознаки газів. Після формування базальту додаткові шари породи обволікали його, захищаючи скло від заряджених частинок як від постійного потоку сонячного вітру, так і від космічних променів. Ізоляція зберегла цей відбиток та гарантувала походження газів, ув’язнених усередині, розмірковують дослідники.
Вчені змогли вловити відбитки гелію та неону у метеоритах завдяки особливо чутливому мас-спектрометру шляхетних газів.
Знахідка підтверджує ідею про те, що Місяць утворився внаслідок гігантського удару, повідомляють вчені. Згідно з однією з версій теорії гігантського удару, протопланета під назвою Тейя врізалася в Землю близько 4,5 мільярда років тому, приблизно через 60 мільйонів років після утворення самої Землі.
Удар повинен був бути справді потужним, щоб викинути з надр Землі ежект, який зміг залишитися на орбіті і з’єднатися в інше тіло, а не впасти назад на планету.
