Наше тіло зберігає чимало прихованої інформації. Якщо придивитися уважніше, можна виявити неочікувані підказки про наші слабкості, схильності та звички. Нове дослідження вчених із Університету Суонсі показало: навіть довжина пальців може вказувати на потенційну схильність до вживання алкоголю, пише Pixelinform.
Безіменний палець і алкоголь: що їх пов’язує?
Науковці проаналізували дані 258 людей і з’ясували цікаву закономірність: ті, у кого безіменний палець довший за вказівний, у середньому споживали більше алкоголю й набирали вищі бали у тестах на виявлення алкогольної залежності.
Цей зв’язок спостерігався як у чоловіків, так і у жінок, хоча у чоловіків — яскравіше. Виникає логічне питання: яке відношення має форма руки до вживання алкоголю?
Вплив гормонів у період внутрішньоутробного розвитку
Ключ до розгадки — гормональний фон плода під час вагітності. Як пояснює професор Джон Меннінг, довжина пальців є непрямим показником рівня гормонів — тестостерону й естрогену — з якими плід стикався в утробі матері.
- Високий рівень тестостерону і низький естрогену — типовий для чоловічих плодів — сприяє збільшенню довжини безіменного пальця.
- Такий самий вплив можливий і для дівчаток — за умови підвищеного впливу чоловічих гормонів у критичні періоди розвитку.
Гормони та формування звичок
Наукові дослідження доводять, що тестостерон впливає на формування мозку ще до народження. Надмірна дія цього гормону може змінити структури мозку, відповідальні за контроль імпульсів, задоволення й ризиковану поведінку. Це й може зумовлювати більшу схильність до вживання алкоголю в майбутньому.
Раніше вже було помічено: співвідношення довжини пальців може бути пов’язане з агресивністю, спортивними здібностями або підприємницькою жилкою. Нинішнє дослідження просто додає ще одну ланку в ланцюг — алкогольні звички.
Що це означає на практиці?
Наявність довшого безіменного пальця — не вирок і не діагноз. Це лише один із біологічних факторів, який може впливати на поведінку. На формування звичок мають великий вплив також:
- соціальне оточення,
- рівень стресу,
- виховання,
- особисті рішення.
Наше тіло справді може бути «карткою пам’яті» з вказівками про те, що з нами відбувалося ще до народження. Та головне — це те, як ми свідомо поводимося в дорослому житті.
Біологія може розповісти чимало цікавого про нас. Але навіть якщо у вас безіменний палець довший — не поспішайте панікувати. Розуміння цих тонких взаємозв’язків між фізіологією та поведінкою може допомогти краще пізнати себе, а не накласти обмеження.
