Вчені припускають, що у космосі існують дивні об’єкти – кротові нори. Це «тунелі» у просторі-часі, у яких один «кінець» може бути схожим на чорну дірку. А це означає, що ми цілком могли натикатися на такі об’єкти в космосі. Якщо нова модель, запропонована невеликою групою фізиків із Софійського університету в Болгарії, виявиться точною, ми матимемо спосіб відрізняти такі нори.
Передбачається, що у зворотному кінці кротової нори може бути так звана біла діра, яка «викидає» із себе матерію. Щоб визначити, як може виглядати її «напарниця» чорна діра, вчені розробили спрощену модель червоточини у вигляді кільця намагніченої рідини.
Частинки, що потрапили в цей затятий вир, будуть створювати потужні електромагнітні поля, які призводитимуть до поляризації будь-якого світла. Саме відстеження поляризованих радіохвиль дало нам перші приголомшливі зображення чорної діри M87* у 2019 році.
Модель показала, що червоточину важко відрізнити від поляризованого світла, що випромінюється обертовим диском матерії, що оточує чорну дірку. За цією логікою M87 цілком може бути кінцем кротової нори. Чи означає це, що ми не маємо шансів знайти червоточини? На щастя ні. Якщо нам пощастить, і ми вивчимо зображення потенційної кротової нори, побаченої опосередковано через пристойну гравітаційну лінзу, властивості могли б стати очевидними. Це, втім, вимагає зручно розташованого масивного об’єкта між нами та червоточиною, щоб він спотворив світло достатньою мірою.
