Дуже давно риба загинула, була похована в осадових відкладеннях і зрештою скам’яніла. Сьогодні, 319 мільйонів років потому ця зірка дослідженн розкриває «найдавніший приклад добре збереженого мозку хребетних».
Дослідження, опубліковане в журналі Nature, очолив докторант Мічиганського університету Родріго Фігероа. Маленька рибка — Coccocephalus wildi, різновид лучеперих. Живі приклади лучеперих риб включають рибу-меч і форель. Це різноманітна група, що складається з близько 30 000 видів.
«Ця несподівана знахідка тривимірного збереженого мозку хребетних дає нам вражаюче розуміння нейронної анатомії лучеперих риб», — сказав палеонтолог Сем Джайлз у заяві Бірмінгемського університету. «Це розповідає нам про більш складну схему еволюції мозку, ніж припускають лише живі види, що дозволяє нам краще визначити, як і коли еволюціонували сучасні кісткові риби». Джайлз є співавтором дослідження.
Дослідники використали неінвазивну комп’ютерну томографію – ту саму технологію, яка використовується для медичної візуалізації людей – щоб зазирнути всередину черепа, не пошкодивши скам’янілості. Вони знайшли мозок і черепні нерви довжиною близько дюйма (2,5 сантиметра). В університеті заявили, що щільний мінерал замінив мозок і нерви, зберігши їх «у вишуканих деталях».
Ми всі знайомі зі скам’янілими кістками, але збереження м’яких тканин, таких як мозок, зустрічається набагато рідше. Дослідникам вдалося порівняти будову мозку стародавніх тварин із сучасними. Усі сучасні променепері риби мають мозок, який складається назовні, коли вони розвиваються в ембріоні. Мозок Coccocephalus, однак, складається всередину. Ці знання допомагають вченим краще зрозуміти хронологію еволюції мозку у лучеперих риб.
Джайлз сказав, що мозок Coccocephalus wildi схожий на мозок веслоноса й осетра, які вважаються «примітивними» рибами, оскільки вони відокремилися від інших лучеперих понад 300 мільйонів років тому.
Скам’янілість спочатку знайшли у вугільній шахті в Англії більше століття тому. «З огляду на широку доступність сучасних методів візуалізації, я не здивуюся, якщо ми виявимо, що викопні мізки та інші м’які частини зустрічаються набагато частіше, ніж ми думали раніше», — сказав Фігероа. «Відтепер наша дослідницька група та інші дивитимуться на викопні голови риб з нової та іншої точки зору».
