Нові дослідження з Університету Брістоля дали важливі відкриття щодо дієти неолітичних людей, які жили поблизу річки Дунай у південно-східній Європі 8 000 років тому. Аналіз понад 200 уламків кераміки з цієї епохи виявив, що значну частину їхнього раціону складала риба, що суперечить попереднім уявленням про те, що основним джерелом харчування були м’ясо і молочні продукти. Ця знахідка дозволяє глибше зрозуміти, як люди цього часу використовували природні ресурси для виживання і які практики харчування вони застосовували.
Раніше невідомий рибний компонент у неолітичній дієті
Дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the Royal Society B, показує, що люди, які населяли регіон Дунайських Воріт (сучасні Румунія та Сербія), використовували свою кераміку переважно для приготування рибних страв. Це відкриття стало можливим завдяки сучасній технології хроматографії-мас-спектрометрії, яка дозволяє аналізувати залишки органічних речовин на кераміці і визначати, з яких продуктів походять виявлені жирні кислоти.
Доктор Люсі Крамп, провідний дослідник і професор антропології та археології в Університеті Брістоля, зазначає: «Залишки показують, що більшість неолітичних горщиків, проаналізованих у цьому регіоні, використовувалися для обробки риби або інших водних ресурсів». Це кардинально відрізняється від попередніх досліджень, які показали, що в інших частинах Європи люди здебільшого використовували кераміку для приготування наземних тварин, таких як корови, вівці або кози.
Контекст історичних змін
Неолітичний період, який почався близько 12 000 років тому, відзначився значним зрушенням у харчуванні людей. З розвитком землеробства і прирученням тварин багато спільнот Європи перейшли від мезолітичної рибної дієти до більш стабільного джерела харчування у вигляді м’яса і молочних продуктів. Проте це нове відкриття свідчить про те, що принаймні деякі з неолітичних спільнот, зокрема на Дунаї, продовжували активно вживати рибу.
Величезна кількість осетрових у Дунаї, ймовірно, слугувала важливим джерелом харчування для цих людей. Риба могла бути легкодоступною і цінною частиною їхнього раціону, незважаючи на те, що вони вже опанували землеробство.
Чому люди продовжували рибальство?
Вчені припускають, що існувало кілька причин, чому ця спільнота продовжувала включати рибу в свій раціон, навіть коли на інших територіях Європи люди перейшли до наземного скотарства. Однією з головних причин, як зазначають дослідники, могла бути велика популяція осетрових риб у Дунаї, яка забезпечувала постійний і легкодоступний запас риби.
Дослідження також припускає, що це продовження рибної дієти могло бути наслідком культурного змішування між мезолітичними мисливцями і збирачами та неолітичними фермерами, які співіснували в цьому регіоні під час переходу до нового способу життя.
Залишки та їхнє значення
Залишки рибних жирів, знайдені в кераміці, також можуть свідчити про нові способи приготування їжі. Можливо, неолітичні люди використовували нові технології для приготування рибних супів, страв або навіть виробництва олій з риби. Однак точні деталі того, як саме готували рибу, залишаються невідомими.
Попри це, нове дослідження допомагає глибше зрозуміти еволюцію дієт і культурні зміни людей того часу. Це також демонструє, що перехід до сільського господарства і тваринництва не був таким одноманітним, як вважалося раніше, і деякі спільноти продовжували користуватися ресурсами довкілля, включаючи рибу, як важливе джерело харчування.
Це дослідження змінює наші уявлення про дієтичні звички неолітичних людей і підкреслює складність їхнього харчування та пристосування до навколишнього середовища.
