Змоделювавши землетруси в лабораторії, інженери надали докази однієї з форм розповсюдження землетрусів, яка нині вважається причиною землетрусу магнітудою 9,0, який зруйнував узбережжя Японії у 2011 році.
Уздовж деяких ліній розломів, які є межами тектонічних плит, при терті плит одна об одну утворюється дрібнозернистий гравій. Вплив цього гравію на землетрус вже давно є предметом наукових спекуляцій. У новій роботі дослідники з Каліфорнійського технологічного інституту показують, що дрібнозернистий гравій спочатку зупиняє поширення землетрусів, але потім викликає відродження, що призводить до потужних розривів.
Для моделювання впливу гірської породи на розповсюдження землетрусу команда використовувала так звану сейсмологічну аеродинамічну трубу Калтеха. Установка, що існує з 1999 року, дозволяє інженерам та вченим вивчати сильні землетруси у мініатюрному масштабі.
Щоб змоделювати землетрус, команда спочатку розрізала навпіл прозорий метровий блок із гомаліту. Потім дослідники помістили дві його половинки разом під високий тиск і зсув (ситуація, при якій дві половинки прагнуть ковзати одна щодо одної у протилежних напрямках), імітуючи тектонічний тиск. Між частинами було всипано дрібнозернистий кварцовий порошок. Потім команда помістила між двома половинками невеликий дротяний запобіжник; його місцезнаходження було “епіцентром” землетрусу, який вони планували імітувати. У міру того як імітація землетрусу розвивалася, високошвидкісна технологія візуалізації використовувалася для запису його розвитку.
