«От коли я схудну, то куплю собі ту неймовірну сукню». «Як тільки зароблю більше грошей, почну подорожувати». «Коли діти виростуть, нарешті займуся своїм хобі». Знайомі думки? Ласкаво просимо до клубу тих, хто страждає на «синдром відкладеного життя».
Це не офіційний медичний діагноз, а радше поширений психологічний патерн, коли людина живе з постійним відчуттям, ніби її справжнє, яскраве, щасливе життя розпочнеться колись у майбутньому. А сьогодення – це лише чернетка, репетиція, підготовчий етап, який треба просто перетерпіти, пише Pixelinform.
Але життя не має чернеток. Кожен день – це вже оригінал. Давайте розберемося, чому ми потрапляємо в цю пастку і як з неї вибратися, щоб почати жити «начисто» просто зараз.
Звідки ростуть ноги? Головні причини «відкладання» життя
Щоб змінити поведінку, треба зрозуміти її коріння. Найчастіше воно ховається у кількох причинах:
- Страх невдачі. Поки ви лише мрієте відкрити кав’ярню, вона ідеальна. А якщо ви її відкриєте, вона може не приносити прибутку. Поки ви не почали, ви не можете зазнати поразки. «Кращий момент» стає зручним щитом, який захищає від ризику провалу.
- Перфекціонізм. Це вічний пошук ідеальних умов, яких не існує. «Мені треба ще трохи повчитися», «Треба дочекатися стабільнішої ситуації», «Треба знайти ідеального партнера». Перфекціонізм змушує нас нескінченно готуватися до життя, замість того, щоб його жити.
- Низька самооцінка. В глибині душі може сидіти переконання: «Я сьогоднішній не гідний щастя/подорожі/любові». Ми віримо, що лише якась майбутня, покращена версія нас (стрункіша, багатша, успішніша) заслуговуватиме на все найкраще.
- Нав’язані сценарії. Часто ми живемо за планом, написаним не нами, а суспільством чи батьками: «Спочатку треба здобути освіту, знайти стабільну роботу, одружитися, народити дітей… а вже потім поживеш для себе». І це «потім» постійно відсувається.
Як розпізнати синдром у себе? Короткий чек-лист
- Ви часто вживаєте фрази-маркери: «От коли…», «Як тільки…», «Спочатку треба…».
- Ви зберігаєте гарний посуд, нову постіль, дорогі парфуми для якогось особливого випадку, який ніяк не настає.
- Ви відчуваєте, що ваше поточне життя – тимчасове, і з нетерпінням чекаєте на якусь подію (закінчення ремонту, нова посада, вихід на пенсію), яка все змінить.
- Ви більше часу проводите у мріях та плануванні майбутнього, аніж у проживанні теперішнього.
5 кроків, щоб почати жити «тут і зараз»
Якщо ви впізнали себе, не варто картати себе. Краще спрямуйте цю енергію на маленькі, але конкретні дії.
Крок 1: «Розпакуйте» гарний сервіз. Це метафора, але почати можна і буквально. Дістаньте ту саму «парадну» чашку і випийте з неї ранкову каву у звичайний вівторок. Одягніть гарну сукню просто на прогулянку. Запаліть ароматичну свічку, не чекаючи на гостей. Ваш особливий день – сьогодні.
Крок 2: Декомпозиція мрії. Велика мрія лякає. Розбийте її на крихітні шматочки. Хочете написати книгу? Поставте собі за мету сьогодні написати один абзац або просто придумати ім’я головному герою. Хочете поїхати до Італії? Вивчіть сьогодні 5 італійських слів або знайдіть рецепт справжньої пасти «Карбонара». Маленька дія знімає параліч і наближає до мрії.
Крок 3: Практика «маленьких радощів». Свідомо шукайте і фіксуйте приємні моменти протягом дня. Смачна кава, тепле сонячне проміння на обличчі, смішне відео з котиком, розмова з другом. Це тренує мозок знаходити щастя у теперішньому моменті, а не чекати на нього в майбутньому.
Крок 4: Встановіть «дедлайн» для очікування. Перетворіть абстрактну умову на конкретну дію. Не «піду в басейн, коли схудну», а «піду в басейн цієї суботи». Не «почну малювати, коли буде натхнення», а «сідаю малювати сьогодні о 19:00 на 15 хвилин».
Крок 5: Поставте собі чесне запитання. Зробіть паузу і запитайте себе: «А що, якщо “потім” ніколи не настане?». Це не для того, щоб себе залякати, а щоб тверезо оцінити цінність кожного дня. Як зазначають психологи, усвідомлення скінченності життя є потужним мотиватором для того, щоб перестати відкладати найважливіше.
Ваша найкраща сукня, найцікавіша подорож і найщасливіший день – це сьогодні. Не відкладайте себе на потім.