Усім давно відомо, що відбитки пальців у людей різні. Навіть у однояйцевих близнюків вони не сходяться. Чому це так, лишилося загадкою. У новому дослідженні автори спробували розгадати таємницю.
Щоб краще зрозуміти, як розвиваються відбитки пальців і чому вони різняться у людей, група відстежила їхнє формування у ембріонів мишей. Вони виявили те, що відомо як система реакції-дифузії Тьюринга.
Ще в 1950-х роках Алан Т’юрінг запропонував процес розвитку, при якому листя росте в унікальному порядку. Він припустив, що деякі молекули в системі, що розвивається, сприяють зростанню клітин, в той час як інші активно перешкоджають цьому. В результаті дві сили діють одна проти одної та на сусідні клітини. Це призводить до утворення візерунків.
Спостерігаючи за появою відбитків пальців у зародків мишей, дослідники змогли побачити, що клітини шкіри поводяться відповідно до системи реакції-дифузії. Процес взаємодії починається в трьох точках пальця – кінчику, в центрі подушечки і ближче до другої фаланг пальця. Так з’являються унікальні кучері. Унікальність тут зумовлена випадковим характером процесу.