Заходячи до кав’ярні та замовляючи філіжанку ароматної кави з молоком, ми рідко замислюємося, звідки походить ця традиція. А між тим, за однією з найпопулярніших версій, світ має дякувати за цей напій сміливому українцю, купцю та розвіднику з Галичини — Юрію-Францу Кульчицькому, пише Pixelinform.
Його історія — це справжній пригодницький роман, в якому переплелися війна, героїзм, кмітливість та… 300 мішків кавових зерен.
Герой обложеного Відня
Справа була у 1683 році. Величезна армія Османської імперії взяла в облогу Відень, столицю Австрії. Місто було на межі капітуляції, зв’язок із союзними військами було втрачено. Саме в цей критичний момент Юрій Кульчицький, який знав турецьку мову та звичаї, зголосився на відчайдушний крок.
Переодягнувшись у турецького купця, він пройшов крізь ворожий табір, успішно доставив листа із закликом про допомогу і повернувся назад з відповіддю, що підкріплення вже близько. Ця звістка підняла бойовий дух захисників міста. Облогу було знято, а Відень — врятовано. Кульчицький став національним героєм.

“Непотрібні” мішки з кавою
Після перемоги у покинутому турецькому таборі австрійці знайшли сотні мішків з дивними зеленуватими зернами. Не знаючи, що це таке, вони вирішили, що це корм для верблюдів, і хотіли їх просто спалити чи викинути.
Але Кульчицький, який за роки життя на Сході добре знав, що таке кава, попросив ці “непотрібні” мішки собі у якості винагороди за героїзм. Вдячні віденці з радістю погодились. Так українець став власником величезного запасу кави.
Народження кави по-віденськи
Кульчицький відкрив у Відні одну з перших (а за деякими даними — першу) кав’ярню під назвою «Під синьою пляшкою». Спочатку він намагався пригощати віденців кавою так, як її пили турки — міцною, чорною та гіркою. Але вишуканим європейцям такий напій не сподобався.
І тоді Юрій Кульчицький проявив геніальну маркетингову кмітливість. Він почав експериментувати:
- Почав фільтрувати напій, щоб позбутися гущі.
- Додав до кави цукор та мед, щоб зробити її солодшою.
- І, найголовніше, почав додавати молоко та вершки, щоб пом’якшити гіркоту.
Цей новий, адаптований варіант напою мав шалений успіх. Саме так народилася знаменита “кава по-віденськи”, а звичка пити каву з молоком та цукром почала завойовувати Європу. Кульчицький також вигадав подавати до кави маленькі рогалики у формі півмісяця, ніби натякаючи на перемогу над турками.
Тож наступного разу, замовляючи лате чи капучино, згадайте цю дивовижну історію. Цілком можливо, що цією маленькою насолодою ми завдячуємо хоробрості та винахідливості українця, який понад 300 років тому не лише допоміг врятувати Відень, а й подарував Європі нову культуру споживання кави.