Починаючи з середини ХХ століття поширення ожиріння та зайвої ваги має характер епідемії. Цим захворюванням, його початковими та хронічними формами, страждають вже понад півтора мільярда людей на всій планеті. Причому, за даними ВООЗ, не тільки в американських та європейських державах, де високий рівень споживання, а й у країнах Африки, Азії та Океанії, де ожиріння існує паралельно із виснаженням та голодом.
Пропаганда здорового способу життя поки що ніде не призвела до уповільнення темпів зростання цього рецидивуючого захворювання з дуже тяжкими наслідками.
У чому причини епідемії ожиріння
У кожної людини причини надлишкової маси тіла та розвитку ожиріння різні, але лише на 13,6 % вони залежать від генетичних факторів, а на 80 % пов’язані з неповноцінним надлишковим харчуванням, з порушенням режимів сну, споживання рідини, з гіподинамією та шкідливими звичками, такими як вживання алкоголю та куріння.
Розібратися, що стало спусковим гачком для індивіда, складно, і одним з основних факторів, що запускають процес набору ваги, дослідники називають стрес.
Виявившись під впливом зовнішніх чинників, пов’язаних із змінами навколишнього середовища (ковід, економічна криза, військові дії, природні катаклізми тощо), стрес змінює поведінку та спосіб життя людини, що надалі призводить до зміни ваги.
Стрес також може бути пов’язаний із психоемоційним впливом соціального середовища: воно дуже серйозно впливає на поведінкові звички.
За даними досліджень, проведених після пандемії Ковід-19, люди, перебуваючи у стресі, можуть набирати до 700 грамів щомісяця.
Причому якщо на момент початку стресу вага людини була хоча б трохи надмірною, люди схильні до збільшення ваги, а якщо вага була в нормі або недостатньою — ні. Також більшість учасників дослідження (70%) відзначили, що споживання їжі у стресі збільшується.
Чому одні люди через стрес набирають вагу, а інші ні
Жирова тканина виконує функцію ендокринного органу. Вона виділяє багато гормонів та біоактивних речовин з локальним та системним впливом на мозок, підшлункову залозу, печінку, скелетні м’язи та серцево-судинну систему.
У нормальному стані ці гормони та речовини підтримують функції багатьох органів та метаболічний гомеостаз.
Однак стрес викликає дисбаланс у їх виробленні та впливі.
У когось він проявиться, наприклад, у втраті інтересу до їжі, що призведе до втрати ваги, а у когось апетит підвищиться, і людина почне харчуватися частіше та ряснішою, що призведе до набору ваги.
Причини набору ваги під час стресу
1. Апетит та переїдання. Організм прагне нівелювати негатив від стресу і прагне ендорфінів та серотоніну – гормонів задоволення. Тому він прагне висококалорійної комфортної їжі, яка швидко доставить глюкозу в кров і спровокує вироблення ендорфінів.
Це може призводити до збільшення кількості прийомів їжі, переїдання, підвищення загальної калорійності – тому, що сприяє набору ваги.
2. Підвищений рівень кортизолу. Стрес може викликати підвищення рівня кортизолу – гормону, який пов’язаний із обмінними процесами організму. Його високий рівень сприяє збільшенню жирової тканини.
А постійно підвищений рівень кортизолу при хронічному стресі може спровокувати гіперглікемію та інсулінорезистентність, які серйозно впливають на вагу.
3. Знижений обмін речовин. Стрес може знижувати швидкість обміну речовин, що уповільнює спалювання калорій та може призводити до набору ваги.
4. Зниження фізичної активності. У стані стресу людина може відчувати втому, байдужість чи відсутність енергії – на це впливає знижений рівень дофаміну. В результаті скорочення фізичної активності знижується кількість калорій, що спалюються людиною.
5. Порушення сну. Стрес порушує нормальний сон, зменшуючи його кількість. Це призводить до дефіциту мелатоніну та підвищення рівня гормону стресу – кортизолу. Як наслідок, порушується метаболізм, погіршується контроль за апетитом, знижується енергія та рухова активність. Як наслідок, відбувається набір ваги.
6. Негативні звички. У стані стресу люди можуть звертатися до шкідливих звичок, таких як вживання алкоголю та куріння. Алкоголь уповільнює обмін речовин, провокує зневоднення та посилює апетит, а куріння також може призвести до глибоких порушень метаболізму.
Причини втрати ваги під час стресу
1. Зниження апетиту. Нестача поживних речовин призводить до втрати ваги.
2. Збільшення споживання енергії. Через підвищений рівень активності та нервозності може збільшуватися споживання енергії організмом. Якщо не надходить харчування, то для цього використовуються запаси жиру, що призводить до схуднення.
3. Фізична активність. У деяких людей стрес може стимулювати підвищену фізичну активність, наприклад, може виникнути бажання зайнятися спортом або фізичною працею, що призведе до втрати ваги.
Втрата ваги не завжди нешкідлива. Наприклад, при різкому зниженні людина може втратити м’язову масу, оскільки організм може використовувати її як джерело енергії.
До того ж дефіцит деяких речовин може вплинути на роботу імунітету та загальне здоров’я: є підвищений ризик остеопорозу, порушень менструального циклу у жінок, проблем із серцево-судинною та травною системами.
З іншого боку, втрата ваги не завжди є наслідком стресу. Якщо ви почали різко скидати вагу, важливо звернутися за консультацією до лікаря. Вони можуть провести необхідні дослідження та визначити причини схуднення.
Норма зниження ваги залежить від багатьох факторів, включаючи початкову вагу та стан здоров’я. Вважається, що втрата ваги до 2 кілограмів на тиждень без явних причин є можливою запобіжною ознакою захворювання та потребує додаткового обстеження.
Як боротися зі стресом і коливаннями ваги
У світі причин для стресу багато, і організм регулярно запускає стресові сценарії — підвищує вироблення певних гормонів і речовин або змінює механізми їхнього впливу. Це природна реакція.
Але якщо стресові програми працюють довше 48 годин, це починає впливати на наш психофізичний стан та харчову поведінку. Як наслідок, вага змінюється.
Стрес не хвороба, а стан, на який людина здатна впливати. Він може самостійно допомагати організму легше пристосовуватися до нових умов та повертатися до нормального стану.
Немедикаментозні методи корекції стресу працюють!
Йдеться про контроль режиму сну (не менше 7 годин на добу) та харчування. Рекомендується регулярно відвідувати лазню, басейн та інші процедури, що покращують кровообіг.
У гострі моменти стресу добре працюють такі практики як дихальна гімнастика, медитації, активна релаксація, тренування уваги (mindfulness). Добре допомагають при стресі фізичні вправи, розтяжка та теплі ванни із сіллю.
