П’ятниця, 22 Листопада

У світі високих ставок міжнародного спорту навіть найменша перевага може вплинути на результат спортсмена. Як наслідок, спортсмени часто звертаються до методів тренувань і допоміжних засобів для підвищення продуктивності, щоб надати їм конкурентну перевагу.

Кофеїн, стимулятор, який впливає на нервову систему, є популярним вибором серед спортсменів як допоміжний засіб для підвищення продуктивності. Фактично, Всесвітня Атлетика (раніше відома як Міжнародна Асоціація Легкоатлетичних Федерацій) визнала кофеїн ергогенним допоміжним засобом у консенсусній заяві щодо стратегії харчування для легкої атлетики.

Однак, через відсутність досліджень щодо впливу кофеїну на спринтерські показники, рекомендація відображає дані з інших анаеробних видів спорту, а не спринтерського бігу в легкій атлетиці, як-от змагання зі спринту на 100 метрів.

Щоб поглибити дослідження, група дослідників з Японії досліджувала гострий вплив добавок кофеїну на продуктивність спринтерського бігу. Це дослідження під керівництвом професора Такеші Хашимото з Університету Ріцумейкан в Японії нещодавно було опубліковано в журналі Medicine & Science in Sports & Exercise.

За словами професора Хашимото, «хоча попередні дослідження вивчали вплив кофеїну на бігову активність, дані цих досліджень недостатньо переконливі, щоб підтвердити консенсус Всесвітньої легкої атлетики. Більшість із них дивилися на його вплив на одиночні спринтерські пробіжки менше 60 метрів. Тому було важливо вивчити ергогенний вплив кофеїну на показники спринту на 100 метрів».

Для дослідження дослідники залучили 13 чоловіків-студентів-спринтерів. У попередньому тесті дослідники визначили час, який потрібен кожному спортсмену для досягнення максимальної концентрації кофеїну в плазмі крові після його споживання. Враховуючи це, спортсменів ще двічі викликали на 100-метрову гонку на час після вживання кофеїну або плацебо.

В якості показників продуктивності дослідники виміряли швидкість спринту та розрахували час спринту. Без урахування впливу факторів навколишнього середовища, скоригований час спринту використовувався для вивчення ефекту вживання кофеїну.

Результати показали, що виправлений час спринту на 100 метрів був значно скорочений для спортсменів, які отримували кофеїн, зі зменшенням на 0,14 секунди порівняно з контрольною групою. Це зменшення часу було значною мірою пов’язане зі зменшенням часу спринту протягом перших 60 метрів спринту.

Дослідники також виявили, що середня швидкість спринту на шпагатах 0–10 м і 10–20 м була значно вищою у спортсменів, які отримували кофеїн. Крім того, не було помітно істотної різниці в часі спринту на останніх 40 метрах спринту, незважаючи на скорочення часу спринту на перших 60 метрах. Разом ці спостереження свідчать про те, що додавання кофеїну забезпечувало спринтерам більш вибухове прискорення на ранній стадії гонки.

У довгостроковій перспективі ці результати можуть призвести до підвищення спортивних результатів спортсменів за рахунок посилення використання кофеїну як ергогенної допомоги під час спринтів.

«Інформація, отримана в результаті цього дослідження, дала нам перші прямі докази ергогенності кофеїну під час спринтерського бігу в легкій атлетиці. Це також є доказом прямої підтримки рекомендацій Всесвітньої легкої атлетики щодо вживання кофеїну. Таким чином, дослідження дає ще одну перевагу, якою спортсмени можуть скористатися, щоб наблизитися до перемоги», – підсумовує професор Хашимото.

Вирішивши продовжити дослідження ергогенних ефектів кофеїну, професор Хашимото та його команда мають намір поставити під сумнів механізми впливу кофеїну на балістичні дії, такі як спринт і стрибки.

Exit mobile version