Кошики спорожніли, банки з ароматним джемом займають свої місця на полицях, а кущі смородини та аґрусу стоять, ніби втомлені після щедрого сезону. Здавалося б, можна видихнути й забути про них до весни? Аж ніяк! Саме зараз, після збору останніх ягід, починається найвідповідальніший етап — закладання фундаменту для майбутнього, ще багатшого врожаю. Ваші зелені улюбленці віддали всі сили на формування соковитих плодів, і тепер їм як ніколи потрібна наша турбота, щоб відновитися та успішно пережити зиму. Про це пише Pixelinform.
Час для стрижки: формуємо майбутній урожай
Перший і, мабуть, найважливіший крок — це грамотна обрізка. Не бійтеся брати до рук секатор! Уявіть себе скульптором, який відсікає все зайве, щоб надати кущу здоров’я та правильної форми. Навіщо це потрібно? Загущені кущі — це ідеальне середовище для хвороб та шкідників, а старі гілки лише забирають у рослини сили, майже не даючи ягід. Наша мета — створити відкриту, добре освітлену та провітрювану крону.
Отже, озброюємося гострим та чистим інструментом і починаємо ревізію. Що підлягає видаленню?
- Хворі та пошкоджені: усі сухі, зламані, покриті плямами чи наростами пагони видаляємо без жалю.
- Старі «ветерани»: у чорної смородини це гілки, старші за 4-5 років (вони товсті, темно-коричневі, з потрісканою корою). У червоної, білої смородини та аґрусу пагони продуктивні довше, до 6-7 років.
- Зайві та слабкі: тонкі, нульові пагони, що ростуть з-під землі, ті, що лежать на землі або спрямовані всередину куща — усе це «баласт», який лише загущує рослину.
В ідеалі після обрізки кущ смородини має складатися з 12-15 сильних гілок різного віку, а кущ аґрусу — з 8-10. Така процедура не лише омолоджує рослину, але й спрямовує її енергію на закладку квіткових бруньок, а не на підтримку старої деревини.
Осінній бенкет та підготовка до зими
Після «стрижки» настав час для ситного обіду. За літо кущ виснажив запаси поживних речовин у ґрунті, і для успішної зимівлі йому потрібні два ключові елементи: фосфор (для розвитку потужної кореневої системи та закладки квіткових бруньок) і калій (для підвищення морозостійкості). Азотні добрива восени категорично протипоказані, адже вони провокують ріст зеленої маси, яка не встигне визріти до морозів і загине.
Під кожен дорослий кущ, відступивши від центру 25-30 см, внесіть 1,5-2 столові ложки суперфосфату та 1 столову ложку сульфату калію. Чудовою органічною альтернативою стане деревний попіл (приблизно 1,5 склянки на кущ) — це справжня комора калію та мікроелементів. Добрива потрібно неглибоко загорнути в ґрунт і рясно полити. Якщо осінь видалася сухою, не забудьте наприкінці вересня чи в жовтні провести вологозарядний полив — 3-5 відер води під кожен кущ. Це створить необхідний запас вологи, який захистить коріння від промерзання. І останній штрих — після опадання листя проведіть профілактичну обробку кущів та пристовбурних кіл 3% бордоською рідиною. Це знищить спори грибків та шкідників, що влаштувалися на зимівлю.
Так, осіння робота в саду вимагає часу та зусиль. Але повірте, це найкраща подяка вашим кущам за літню щедрість. Витративши кілька годин зараз, ви забезпечите їм комфортну зимівлю, потужний весняний старт і, як результат, будете знову насолоджуватися рясним урожаєм великих та солодких ягід наступного літа.
Підписуйся на наш Telegram-канал