Щойно вирівняний газон, доглянуті грядки, ідилія… аж раптом з’являється він — свіжий горбик пухкої землі. Знайома картина, чи не так? Кріт, цей невтомний підземний трудівник, здатен за лічені дні перетворити вашу гордість на смугу перешкод. У паніці ми готові скуповувати все: від модних ультразвукових відлякувачів до димових шашок, згадуючи поради про оселедцеві голови. Та чи справді ці методи працюють? Найчастіше — ні. А все тому, що ми намагаємося воювати з кротом, не розуміючи його. Давайте ж зазирнемо в його підземний світ і дізнаємося, як змусити його піти по-доброму. Про це пише Pixelinform.
Міф про ультразвук та сила природи
Перш за все, розвінчаймо популярний міф. Ультразвукові відлякувачі, які так активно рекламують, — це здебільшого марна трата грошей. Уявіть собі: ультразвук чудово поширюється в повітрі, але в щільному ґрунті його хвилі швидко згасають. Кріт, що риє тунель на глибині, може просто не почути ваш дорогий прилад. А якщо й почує, то, скоріш за все, швидко звикне до нового фонового шуму. Природа наділила крота не гострим зором (під землею він ні до чого), а феноменальним нюхом та слухом, а точніше — чутливістю до вібрацій. Саме ці його «суперсили» і є нашою головною зброєю. Кріт не їсть ваші рослини — його цікавлять дощові черв’яки, личинки хруща та інші комахи. Пошкоджені корені — це лише «побічний ефект» його полювання. Отже, наша мета — не вбити його, а створити настільки дискомфортні умови, щоб він сам вирішив змінити місце проживання.
Створюємо дискомфорт: вібрації та запахи
Як же «поговорити» з кротом його мовою? Є два перевірені шляхи, що б’ють точно в ціль: постійна вібрація та різкі, неприємні запахи. Вони сигналізують тварині про небезпеку або про те, що територія стала непридатною для життя і полювання.
- Вібраційний терор. Не потрібно складних пристроїв. Звичайний металевий штир, вкопаний у землю, на який ви надягнете перевернуту пластикову пляшку або порожню бляшанку, зробить дива. Від найменшого подиху вітру пляшка буде стукати по штирю, створюючи постійну вібрацію, що передається вглиб ґрунту. Для крота це аналог постійного землетрусу. Розставте кілька таких «брязкалець» по периметру ділянки та біля свіжих кротовин.
- Ароматична атака. Нюх крота — його головний інструмент, і його ж можна обернути проти нього. Найефективнішим природним репелентом вважається касторова олія. Її запах абсолютно нестерпний для підземних мешканців. Приготуйте розчин: 200 мл касторової олії та 3-4 столові ложки рідкого мила (воно допоможе олії змішатися з водою) на 4 літри води. Добре збовтайте та щедро заливайте цю суміш прямо у свіжі кротовини. Також кроти не люблять запаху часнику, цибулиння та бузини. Концентровані настої цих рослин, залиті в нори, теж змусять їх шукати спокійніше місце.
Отже, ключ до успіху — не в агресії, а в розумінні біології тварини. Замість того, щоб вести безглузду війну з міфічними приладами, спробуйте стати хитрим стратегом. Створіть для крота середовище, в якому йому буде просто некомфортно жити. Постійні вібрації, неприємні запахи та, як бонус, зменшення кількості ґрунтових шкідників (його їжі) — і ви побачите, що ваш непроханий гість сам спакує валізи й піде шукати кращої долі до сусідів, які все ще вірять у магію ультразвуку.