Уявіть собі: наступного року у вашому саду не один, а десять, а то й двадцять кущів тієї самої, найсмачнішої та найврожайнішої смородини. Звучить як мрія? А що, як я скажу вам, що це абсолютно реально і майже безкоштовно? Забудьте про складні агротехнічні прийоми. Все, що вам знадобиться — це улюблений кущ, гострий секатор і трішки терпіння. Осіннє живцювання — це справжня магія садівництва, доступна кожному. Цей метод надійний, перевірений поколіннями садівників і дає майже стовідсотковий результат, якщо дотримуватись кількох простих правил. Про це пише Pixelinform.
Секрети ідеального живця: коли та що різати?
Найкращий час для заготівлі живців — це пізня осінь, зазвичай кінець вересня або жовтень. Листя вже опало, рух соку в рослині сповільнився, але до стабільних сильних морозів ще далеко. Саме в цей період пагони накопичили максимум поживних речовин і готові до зимівлі, а отже, і до вкорінення.
Підійдіть до вибору матеріалу відповідально. Нам потрібні однорічні, добре визрілі пагони, що виросли цього літа. Як їх впізнати? Вони мають світлу, гнучку кору і товщину приблизно як олівець (6-8 мм). Обирайте пагони із середньої частини куща — вони найсильніші. Верхівки зазвичай надто тонкі й не визріли, а старі, дворічні гілки (вони темніші й товстіші) вкорінюються значно гірше.
Тепер до справи. Озброївшись гострим та чистим секатором, зріжте кілька таких пагонів. З кожного вийде 2-3 повноцінних живці.
- Наріжте пагін на частини завдовжки 18-20 см.
- Верхній зріз робіть прямим, приблизно на 1 см вище бруньки.
- Нижній зріз — косим, під кутом 45 градусів, на 1 см нижче бруньки.
Ця маленька хитрість має подвійну користь: по-перше, ви ніколи не переплутаєте верх і низ живця. По-друге, косий зріз значно збільшує площу, де згодом утвориться калюс (тканина, з якої росте коріння).
Зима на користь: зберігаємо живці до весни
Ось тут багато хто робить помилку, намагаючись вкоренити живці одразу восени. Чи можна так робити? Можна, але це ризиковано. Молоді корінці можуть загинути під час сильних морозів або від перепадів температур. Набагато надійніше — відправити майбутні кущі на зимівлю, а висаджувати вже навесні.
Існує два перевірених способи зберігання. Перший, «дідівський», — у сніговому бурті. Якщо у вас сніжні зими, зв’яжіть живці в пучки, загорніть у вологу тканину, покладіть у ящик і закопайте в сніг у затіненому місці. Сніг — ідеальний природний холодильник. Другий, більш сучасний спосіб — у погребі або холодильнику. Загорніть пучки у вологу мішковину чи папір, покладіть у поліетиленовий пакет (не зав’язуйте щільно, щоб був доступ повітря) і відправте на нижню полицю холодильника. Оптимальна температура — від 0 до +2°C. Раз на кілька тижнів перевіряйте, щоб тканина залишалася злегка вологою, але не мокрою, інакше живці можуть запліснявіти.
Весною, щойно земля відтане на глибину штика лопати, діставайте свої скарби. Підготуйте невелику грядку — «шкілку». Висадіть живці під нахилом 45 градусів на відстані 10-15 см один від одного так, щоб над поверхнею залишились лише 1-2 верхні бруньки. Добре полийте і замульчуйте землю. Все, що потрібно далі — це регулярний полив і прополка.
Бачите? Все геніальне — просто. Трохи осінньої підготовки, терпляче очікування взимку — і до наступної осені у вас будуть міцні, здорові саджанці з чудовою кореневою системою. Ви зможете не тільки розширити власну плантацію, а й поділитися улюбленим сортом з друзями та сусідами. Це і є справжнє задоволення від садівництва
Підписуйся на наш Telegram-канал