Техніки запам’ятовування пропонувалися ще філософами Стародавньої Греції та Риму. З того часу вони мало змінилися, оскільки основа роботи мозку все та ж сама.
Психологи і сьогодні радять користуватися способом «розумової прогулянки», придуманим у V столітті до нашої ери Симонідом Кеоським. Давньогрецький поет рекомендував для тренування пам’яті використовувати якесь звичне місце.
Скажімо, власний дім. Його потрібно подумки заповнювати тими предметами, які потрібно запам’ятати. Наприклад, номер телефону мами можна подумки написати на квітковому горщику, що вона подарувала. А день народження боса — «надрукувати» на комп’ютері.
Формули до контрольної можна розвісити на листочках по кімнаті, також у певній послідовності, застосовуючи певні асоціації. У той момент, коли знадобиться потрібна інформація, варто, прикривши очі, «прогулятися» по дому, знайшовши потрібну річ-шпаргалку.
Сучасні дослідження доводять, що пам’ять — складний процес, до неї включена не якась окрема ділянка мозку, а вся сіра речовина, і навіть більше, весь організм. Недаремно педагоги радять при запам’ятовуванні використовувати і моторну пам’ять, «на кінчиках пальців», і зорову. Навіть аромати можуть допомогти.
Тобто важливі деталі, взаємозв’язок із оточуючим. Важлива поступовість, повторюваність. Не намагатися здолати всю поему відразу, а вчити по чотиривіршах, одне за одним, повторюючи те, що вже запам’яталося і додаючи наступне.
Хороший спосіб перемикання уваги, зайняття іншим видом діяльності. Так виробляються нові зв’язки між нейронами.
