Чому більшість із нас не пам’ятає перших років життя, хоча саме в цей період ми найбільше вчимося і розвиваємося? Вчені з Єльського університету провели дослідження, яке поставило під сумнів стару гіпотезу про «незрілий мозок» немовлят і висунуло нові пояснення феномену дитячої амнезії, пише Pixelinform з посиланням на Science.
Команда під керівництвом професора психології Ніка Турк-Брауна з Інституту Ву Цая у Йелі досліджувала, як формується пам’ять у дітей віком від 4 місяців до 2 років. Дослідники показували малюкам зображення нових облич, предметів або сцен, а згодом додавали до перегляду знайомі картинки, щоб простежити реакцію дітей. Було помічено, що чим більш знайомим здавалося зображення, тим довше малюки дивилися на нього.
Але головна новизна дослідження полягала в тому, що на цей раз вчені не обмежилися лише візуальними спостереженнями. Вони також вимірювали активність гіпокампа — ділянки мозку, яка відповідає за збереження спогадів. Виявилося, що при перегляді нових картинок активність у задній частині гіпокампа — саме тієї, яка відповідає за епізодичну пам’ять у дорослих — зростала. При повторному показі знайомих зображень малюки з більшою активністю в гіпокампі краще впізнавали побачене раніше.
Цікаво, що ефект був помітніший серед дітей, яким було більше ніж 12 місяців. Але загалом усі 26 учасників експерименту демонстрували здатність до епізодичної пам’яті значно раніше, ніж вважалося досі.
До цього моменту наукова спільнота припускала, що в перші роки життя людина здатна лише до так званого статистичного навчання — це коли мозок не зберігає конкретні події, але запам’ятовує шаблони та закономірності (наприклад, де розташована ванна у вашому будинку). Епізодична ж пам’ять, яка фіксує конкретні моменти життя, вважалася «запізнілою функцією» мозку. Нові дані руйнують цей стереотип.
Ймовірно, ми все ж маємо спогади з перших місяців життя — просто не маємо до них доступу. Вчені пропонують дві основні гіпотези: або ці спогади не перетворюються в довготривалу пам’ять і зникають дуже швидко, або вони залишаються, але мозок втрачає доступ до них з часом, пише видання Sciencedaily.
Команда Єля наразі проводить наступний етап дослідження, в якому діти переглядають відео, зняті з їхньої власної точки зору. Мета — з’ясувати, коли саме формується здатність до збереження конкретних подій у пам’яті та чи можливо відновити доступ до найперших переживань, які сьогодні вважаються назавжди втраченими.