Чи бувало у вас відчуття, ніби ви наперед знаєте, що зараз побачите? Наприклад, ви вперше гуляєте незнайомим містом, але раптом виникає чітке усвідомлення: за рогом буде книгарня та стара лавка. Це не магія і не екстрасенсорні здібності. Як з’ясували вчені, наш мозок справді вміє зазирати у візуальне майбутнє, і цьому є наукове пояснення, пише Pixelinform.
Людський мозок — потужна система, яка постійно аналізує світ навколо. Він робить це настільки швидко, що ми не встигаємо усвідомити більшість процесів. Дослідники з Інституту неврології при Університетському коледжі Лондона (UCL) провели дослідження, яке доводить: мозок активно генерує передбачення того, що ми маємо побачити.
Як працює цей механізм?
Ключову роль у цьому процесі відіграє гіпокамп — ділянка мозку, яка відповідає за пам’ять, емоції та орієнтацію в просторі. Раніше вважалося, що він є пасивним сховищем спогадів. Проте нові дані показують, що гіпокамп — це активний генератор прогнозів.
Він посилає сигнали в зорову кору, ніби заздалегідь «програмуючи» її на сприйняття певного образу. Ці сигнали базуються на нашому минулому досвіді, контексті та інших підказках, наприклад, звуках.
Що показало дослідження?
Щоб зрозуміти, як саме гіпокамп «спілкується» із зоровою корою, вчені запросили 30 добровольців і провели їм функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ). Цей метод дозволяє бачити активність мозку в реальному часі.
Учасникам експерименту давали прослухати звукові сигнали, пов’язані з певними абстрактними зображеннями. Дослідники виявили цікаву закономірність: коли людина чула знайомий звук, специфічні ділянки її гіпокампу (зокрема, підполя CA2 та CA3) активізувалися та надсилали прогнозний сигнал у зорову кору.
Анатомічні дослідження підтвердили цей зв’язок:
- Глибокі шари зорової кори отримують сигнали-передбачення від гіпокампу.
- Поверхневі шари зорової кори надсилають інформацію про те, що бачать очі, до гіпокампу.
Виходить, що наше сприйняття реальності — це не просто фотографія світу, а результат злиття двох потоків: реальної візуальної інформації та очікуваної картинки, яку згенерував наш мозок на основі спогадів.
«Наші результати підтверджують ідею, що пам’ять і сприйняття тісно пов’язані. Гіпокамп — це не просто пасивне сховище, а активний генератор перцептивних передбачень», — зазначають дослідники.
Чому це важливо?
Як підсумував старший автор дослідження, професор Пітер Кок, ця функція мозку має величезне значення.
«Гіпокамп допомагає нам не лише пам’ятати минуле, але й передбачати майбутнє. Ця здатність важлива не тільки для сприйняття, а й для прийняття рішень та навчання», — пояснив професор.
Отже, коли наступного разу ви відчуєте, що знаєте, що чекає попереду, пам’ятайте: це не містика. Це ваш дивовижний мозок, спираючись на безцінний досвід, намагається підготувати вас до майбутнього.
Підписуйся на наш Telegram-канал